А можно на русском, просто так я ничего не понимаю. Если будет на русском я помогу!
Батьківщина – це немов матір для кожної людини. З нею пов’язано чимало спогадів, до яких кожна особистість ставиться з особливим трепетом. Це і спогади дитинства, і навчання в школі, і громадські події. На Батьківщині все є рідним та близьким – люди, місця, соціум. А як же живуть люди далеко від Батьківщини? Мабуть, живуть, сумуючи.
Чому ж тоді люди їдуть з рідної країни? На це є чимало причин: робота, нова родина, пошук кращого життя. Але сум за рідною землею не покидає цих людей ніколи. Згадаймо хоча б письменників України, які перебували в еміграції. З яким сумом, жалем, тугою вони згадували неньку-Україну! Рідна земля завжди викликає у людини особливі почуття, емоції. Любімо свою країну та залишаймося на рідній землі!
Кожна людина має свій смак і живе по іншому. Та й геть не кожному подобається як живуть ті чи інші люди. Але завжди мусимо пам'ятати, що у кожного свій світогляд.
Ми не можемо весь час бути пасивними до навколишнього і оточуючого нас середовища.
Саме тому й люди хочуть пригод, деякі віддають перевагу екстремальним вилам спорту інші задовільняються тільки інтенсивними тренуваннями.
Так уже створено природою:людина тягнеться до того що їй подобається. Це саме і у цьому випадку -людина шукає те що їй до вподоби.
Скорее всего В потому что он дружелюбный и настирливай
Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринув у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ.