Одного разу вийшов сіяч,щоб посіяти.Одна зернина упала край дороги,і пташки її повидзьобували.Інші
Тема: Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.
<span />
Мені цікаво було дізнатися як народ ставиться до тих, хто зрадив Україну. І дізналася, що в України багато жителів, хто був за і проти. І в підсумку я зрозуміла, що всі люблять свою батьківщину. Тому що це дорожче всього на світі! І все ж більшість народу за Україну і навіть в планах не було пердавать нашу улюблену країну<span>.</span>
До календарно-обрядової поезії належать колядки та щедрівки, веснянки, русальні, жниварські пісні.
У родинно-побутових піснях відтворено всі найважливіші вияви сімейного життя. Основні їх теми такі: щасливе й нещасливе подружнє життя, вірність і зрада, удівство, сирітство, трагічні випадки, перебування на чужині, стосунки між членами родини (між батьками і дітьми, братами і сестрами, свекрухою і невісткою, мачухою та нерідними дітьми тощо). Різновидами родинно-побутових пісень є колискові, танцювальні, жартівливі тощо. Особливо численні пісні про кохання і події, що пов’язані з ним (закоханість, побачення, вірність, зрада, суперництво, ревнощі, розлучення з милим (милою), тугу за коханим (коханою) та ін.).
<span>Соціально-побутові пісні відтворюють громадське життя в усіх його виявах, зокрема стосунки між людьми різних прошарків суспільства. Сюди належать пісні козацькі, про кріпацтво, чумацькі, рекрутські й солдатські, бурлацькі (наймитські), стрілецькі.</span>