Твори Олександра Олеся завжди лишатимуться більш, ніж актуальними. Я впевнено заявляю про це, адже він писав на такі "вічні" теми, як боротьба, наприклад:
<span>
"В обіймах з радістю журба.</span>
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
<span>І дужчий хто – не знаю я..."
</span>Тут присутній щоденний внутрішній конфлікт особистості, та й багато чого іншого можна роздивитися в цих чудових рядках.
У 1905 році поет написав такі слова:
<em>Доволі мовчати!</em>
<em>Глухі і німі</em>
<em>Раби закричали в ярмі,</em>
<em>Народ закричав мій: «До бою!</em>
<em>За землю, за волю!»</em>
<em>І в помсті сліпій</em>
<span><em>Кричу я: «За волю! на бій!»
</em></span>
Як і сьогодні, в ті часи люди сподівалися на зміни, на краще майбутнє.
Прикладів актуальності творчості видатного поета і письменника можна навести ще немало.
Вот ответ на твой вопрос)))
Поговорка- цветочек, пословица- ягодка
Добрая пословица не в бровь, а в глаз
Пословица на ветер не молвится
У простій середній школі
завдали на укр мові написать маленький твір
про просту людськую лінь.
мій друган-бурко іван
цілий день топтав диван
потім грав в м*яча в дворі
і прийшов лиш на зорі.
зранку в школі на перерві
всі тріпали собі нерви
лиш іван дрімав тихенько
в кінці класу спокійненько.
здали твори в кінці вроку
і чекали оцінку високу
лиш івану всеодно
бац, написав на відмінно
ось що він зробив:
дві сторінки пропустив
в кінці третьої написав:
"ось такую лінь я мав!"
Мелодія осені — це коли ми пильнуємо як усе живє годується до глибокого сну. Листя опадае на землю і чикаеть як ковдра снігу накриє її. Білочки висушують гриби та ягоди, а медведь готує свою барлогу. Пташки литять на теплі краї, а лисиця і вовк видрощують мохнаті шубки.
Шелест листя і топіт копит оленя, нашоптування вітру творять гармонічний ритм який супроводжуе останні теплі дні зміняючи на сурову, холодну зиму.
Дні становляться короткими, а ночі довгими. Одєжа дерев і кущів становиться вогненно червоними, оранжевими або жовтими які нагадують на вогонь літа і теплих похідов та ігр на річці.
Літо та зима боряться за своє місто перетворюваясь на осінь. Вона дивиться своїми червоними очами на природу і змінює її фарби. І коли зима і тьма перемагає то зима володіє над життям цього світу.