Ответ:Степан
Повною протилежністю Марисі виступає її брат Степан: він прагне добутися чиновницької посади не стільки якимись інтелектуальними зусиллями, роботою над собою, щоденною старанною працею, скільки обманом, хитрістю — себто так, як у чиновницькому колі й було заведено.
І батько навчає, як вижити в цій прогнилій системі: «Ну, тепер з Богом! (Встає). Прощай. (Цілує Степана). Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять, трись, трись меж людьми — і з тебе будуть люде!»
Дещо сумна картина, у якій батько радить синові порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик — одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми іншого коліна. глянь на себе і глянь на Миколу. То таки мужик репаний, а ти канцелярист!»
Націєвський
В негативному ключі зображено й реєстратора з ратуші (чиновника) Націєвського: самозакоханий, проте жалюгідний за своїми моральними рисами панок із вдачею боягуза. Як тільки Націєвський запідозрив, що дівчина, з якою його хоче одружити Мартин Боруля, вагітна від іншого, він без вагань тікає.
Націєвський думає, що завжди може сподобатися будь-якій дівчині, проте його кумедна мова та
невдалі спроби залицяння викликають лише огиду.
Объяснение:
<span><span>ДоброЗло</span><span><span>1. «Люди не мають що їсти»2. «... вмивається слізьми».3. «...великі черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка...»4. «обличчя худе, худе, лиш шкура та кості...»5. «одні з голоду гинуть...»</span><span>1. «А м'ясо їдять. Добре їдять»2. «Пахучим милом вмивається».<span>3. «Які у неї сорочки, якікружева...»</span>4. «... був товстий, як годований кабан...»5. «... другі папір у ящик ховають...»</span></span></span>
<em><u /></em>
Книги — це джерело мудрості і знань, вони напувають нас інформацією, новинами, фактами. Уявимо що читаємо книгу. З кожної сторінки ми дізнаємося щось нове, те чого не знали. Нові повороти сюжетів та зміни характеру героїв. Книги, як ріки, що дають нам воду, але книги дають нам мудрість та знання
Для українців "Енеїда" І. П. Котляревського — високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Письменник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь воїна, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми — Низа та Евріала.Низ і Евріал — земляки, обоє завербувались до війська Енея і присягнули йому на вірність, вірні дружбі:Від тебе не одстану зроду.З тобою рад в огонь і в воду.На сто смертей піду з тобой.Вони — лицарі, їм властиве самовіддане виконання обов'язку:Де общее добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинность ісправлять.Письменник устами своїх героїв возвеличує патріотичні подвиги народу, закликає співвітчизників підкорити особисті інтереси інтересам суспільним. У своїх патріотичних думах Низ і Евріал не одиночки. Коли вони розповіли троянцям про їх план — забратися в тил ворога вночі і перерізати їх, то останні захоплено вітали їх:Троянці всі тут заревли.Одважних стали обнімати.Вилазка в стан ворога — це свідчення глибокого усвідомлення героями вірності присязі, саможертовній товариськості:Як ми Енею присягалиДля його служби жизнь оддали.Як відомо, у Евріала є стара мати, а Низ — сирота, тому Низ умовляє товариша залишитись на варті, не ризикувати своїм життям, бо повинен жити заради матері старої. Однак Евріал залишається вірним батьківському заповіту:Умри на полі, як герой.Молодці намагалися довести свою вірність Енеєві. "За честь і к князю за любов" вони пішли в стан ворога. Вони на той світ одправляли ворогів, кололи, різали без розбору:Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильніша од гармат,Там жизнь — алтин, а смерть — копійка...І лише несподівана поява рутульського полководця Волсента з воїнами не дала врятуватись героям. Піймали Евріала і почали знущатися над ним, а цього не міг допустити Низ; він пускає із своєї засідки спис у ворога і цим видає себе.Життя своє герої віддали заради перемоги над ворогом, і автор високо цінує їх героїчний подвиг:Так кончили жизнь козарлюги,Зробивши славнії услугиНа вічність пам'яті своїй.Високий дух патріотизму, волелюбні настрої властиві усім троянцям. Про це свідчить і те, що по-своєму повторили подвиг Низа і Евріала і такі герої поеми, як брати Битіас і Пандор, троянці Геленор і Лик... Сміливістю, мужністю, військовою доблестю наділений і ватажок троянців — Еней.<span>Отже, І. П. Котляревський у своїй поемі "Енеїда" оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму і громадської мужності, самовідданості в боротьбі за справедливе діло.</span>