Не знаю чи розбереш але спробуй,тут декілька фраз.
РИСИ ХАРАКТЕРУ РОБІНА ГУДА Робін Гуд — легендарний благородний розбійник, який грабував жадібних багатіїв і роздавав гроші біднякам.За переказами, він діяв зі своєю зграєю в Шервудському лісі біля Ноттінгема і боровся за справедливість — грабував багатих, віддаючи здобуте біднякам Він уособлював благородство, справедливість, був захисником слабких і знедолених. Спокійний, холоднокровний Робін Гуд з палаючим справедливістю серцем став справжнім героєм для всього світу. Робін Гуд риси характеру сміливість відвага справедливість вірність благородство гордість незалежність співчуття до ближнього «Робін гордим розбійником був, Жив він не знаючи страху і веселі пісні любив» -так починає невідомий автор 15 століття баладу про Робін Гуда. У кожній з 4-х історій балади ми зустрічаємося з легендарним і відважним ватажком загону «лісових розбійників», які нападали на багатих і допомагали бідним. У першій новелі Робін позичає гроші і свого вірного зброєносця Маленького Джона збіднілому лицареві, щоб помститися жадібному абатові. У другій-хитрістю змушує шерифа Ноттінгемського пообідати з ним олениною, здобутої розбійниками в Шервудському лісі. У третій-Робін надходить на службу до короля Едуарду. І в заключній частині Робін повертається до злочинного промислу і дізнається про свою швидку загибель. Робін Гуд був дуже популярний серед народу. Гордий і незалежний, він протистоїть тим, хто користуючись своїм становищем і багатством, обманював і гнітив простих людей. Але він зберігав вірність королю і не відкидав релігію. Серед його прихильників був навіть один бродячий монах-брат Так. Родом Робін Гуд був з Локслі, а жив в Шервудському лісі. Основною рисою характеру Робіна було благородство, співчуття ближньому і непримиренність до багатства. Я б порівняла його з давньогрецьким героєм Прометеєм, який подарував людям вогонь. План характеристики образу Робіна Гуда І. Робін Гуд — герой фольклорних балад англійського народу. II. «Розбійник долею він був і рицар — у душі». 1.Портрет. 2.Риси характеру: а) розум і кмітливість; б) мужність і сміливість; в) непримиренність до ворогів; г) любов до народу; д) великодушність і щедрість. ІІІ. Турбота про долю своєї країни.
<em>Остап Вишня біографія коротко Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович справжнє прізвище. Народився 13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу.
</em>
<em>Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1919 за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 1921 — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту». У 1933 заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. 1933-1943 — на засланні в Ухто-Печорському таборі. 1944 — перший твір після заслання «Зенітка». Працював у журналі «Перець». У 1955 реабілітовано. 28 вересня 1956 року помер. Твори: – 1919р. перший фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» (підпис Павло Грунський) – 1921р. усмішка «Чудака, їй-богу» (підпис Остап Вишня) – «Чукрен» та «Чухраїнці» – 1927р. гумореска «Моя автобіографія» – 1958р. цикл «Мисливські усмішки» («Сом», «Заєць», «Лось» та інші) Збірки: – «Вишневі усмішки сільські» – «Вишневі усмішки кримські» – «Українізуймось» – «Вибрані твори» – «Вишневі усмішки театральні» – «Усмішки» в 4 томах – «Вишневі усмішки закордонні»
</em>
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
<span>Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої.Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір.
</span>Життя Тараса Шевченка — подвиг. Я часто замислююсь, чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? Думаю, ні. Ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного.Багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не дають нам цього зробити.Безсмертне ім’я Тараса Шевченка та його твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття.Поет вийшов з народу, бачив його тяжке життя, гіркі сльози. Ці сльози сповнювали серце письменника ненавистю до гнобителів. Разом з тим, він безмежно любив свою Батьківщину, свою Україну, любив її народ і, дивлячись на його страждання, не міг мовчати.Все життя Тараса — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до світлого майбутнього, допомогти повірити в свої сили, запалити в ньому вогонь ненависті до пригноблювачів.<span>Два геніі мала Україна — пісню і поета Шевченка, рівного якому в історії духовності важко знайти. Він дорого заплатив за своє безсмертя. Доля з лишком відпустила йому страждань. Та він завжди лишався вірним своїй рідній Україні. Шевченко знав її минуле, бачив сучасне, і йому було гірко від того, що бачив</span>