«Василь собі нудить світом і не зна, на яку ступити»; «якби можна, скрізь землю б провалилася або забігла куди»; «А Василь? Ненача грім біля його вдариві Стоїть як укопаний...»; «— Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена?»
<span>Сашко i Олесь герої творiв М.Вiнгравського і
Г.Тютюнника мене навчили, що потрібно любити природу і захищати її як це роблять вони. Вони мене навчили тому, що не можна нищити природу просто так, як це робили однокласники Олеся, і як Васили Чепіжний хотів вбити Сіроманця.
( Від мене: можливо на 1 ст. не вийде,але треба буде писати широким почерком)</span>
Києвом його назвали.
Тепер - столиця України.
За неї нащі предки воювали
За нашу рідну Батьківщину
Моє улюблене місце відпочинку – хвойний ліс за
містом. Це по-справжньому чарівне місце. У лісі чимало хвойних дерев. Всі вони
дуже гарні. Аромат у цьому місці стоїть неймовірний, адже хвоя має свій
особливий запах. У лісі є чимало галявинок, на яких люди можуть розташуватися
для відпочинку.
Якщо пройти лісом близько двох кілометрів, то
можна вийти до річки. Проте до неї треба спускатися вниз. Краєвиди у цьому
місці відкриваються дійсно чудові. Видно протилежний берег річки, на якому не
живуть люди. Скалистий берег, ялинки та сосни, синя річка – все це дозволяє
душі надихнутися природою, відпочити від поспіху міста. Хвойний ліс – розкішне місце для відпочинку.
передаю привет моим одноклассникам