Була собі дівчинка Марійка вона малесенька та грайлива дівчинка . Якось вона бігала і шукала яблука і тут вона побачила лисичку . Яка пила молоко дівчинка підішла до неї та сказала : лисичко що ви робите ? А лисиця відповіла не твоє діло ?Марійка розсердилась на лисицю і пішла далі .
Українська народна творчість багата і різноманітна. Це – пісні, прислів’я, загадки. Особисто я дуже люблю українські народні казки. “їжак та заєць”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “Кривенька качечка” – і це лише незначна частка дивовижного казкового світу. А моя улюблена – “Казка про Івасика-Телесика”. Вона весела, добра і цікава. її головний герой Івасик-Телесик – сміливий, розумний хлопчик, добрий і люблячий син. Телесик мені подобається своєю добротою та кмітливістю.
Він розумів, що змія-Олена його не відпустить, але не втрачав надії. Добре розігравши з себе дурня, який не розуміє, як сісти на лопату, переконав її показати, як це робиться. І коли змія-Олена сіла, то він й укинув її в піч. А сам сховався. Втекти з хати злодійки йому допомогло маленьке гусеня. Повернувшись додому, Телесик віддячив гусеняткові. Добрий хлопчик напоїв, нагодував його, дав йому відпочити.
Ця казка вчить нас бути добрими, вдячними, порядними, сміливими. Завжди вірити, що добро переможе зло.
1. Життя Р.
2. Корабельна аварія.
3. життя на острові
4. зустрічі з дикунами
5. п'ятниця
6. прибуття англійців. покинув ...
Илья́ Му́ромец (полное былинное имя — Илья Муромец сын Иванович, также встречаются варианты: Илья Моровлин, Муравленин, Муровец, Муромлян[2]; Илия-змееборец[3]) — один из главных героев древнерусского былинного эпоса, богатырь, воплощающий общий народный идеал героя-воина.
Согласно легенде, крестьянский сын[4] и оберегатель русской земли от врагов, параличный до 33 лет, получает силу от ангелов-странников, борется с Соловьём-разбойником, идолищем, жидовином, татарами и, наконец, окаменевает[5]. Впервые появляется в письменных источниках в XVI веке у Ф. С. Кмиты-Чернобыльского как Илья Муравленин, у Эриха Лясоты — как Илья Моровлин, в некоторых былинах XVII века — как Илья Мурович или Илья Муровец[6][7]. Некоторыми исследователями отождествляется со святым Илией Печерским Чеботком, мощи которого покоятся в Киево-Печерской лавре.
Соломія також виступає у творі уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити найвищу ціну — життя. Це й стало тією ціною, яку вона віддала за мрію про свободу та особисте щастя.Їй, можливо, набагато складніше, ніж Остапу: вона змушена не тільки покинути рідну зе-млю, а й піти на гріх подружньої зради. Хоч вона й не кохала чоловіка, однак була порядною, віруючою жінкою. Але мрія про особисте щастя й волю виявилася сильнішою.На шляху до неї ця жінка показала себе справжнім бійцем: коли тягар у пошуках порятун-ку після поранення Остапа ліг на плечі Соломії, коли вона подолала розпач після полону коха-ного й розробила план його порятунку, коли сплатила за невдачу свого плану власним життям.<span>Соломія вражає своїми рисами вдачі. Вона товариська, віддана, відчайдушна, упевнена в перемозі, жертовна.</span>
