Мабуть, мається на увазі досіть цікавий, але не зовсім правильний розклад назви прозового твору відомого харків'янина Григорія Квітки-Основ'яненко "Маруся", якє (умовно) розкладається на Ма<span> (усічене звертання до мами</span><span>), </span>рус<span> (за думкою автора питання - назва жителя Київської Русі</span>) та я - <span>особовий займенник.</span>
Без дружби життя не повноцінне – я повністю згоден з цим твердженням. Але лише якщо мова йде про справжню дружбу – не пусте спілкування, пліткування, використання одне одного з корисною метою. Оце все навпаки не приносить нам нічого доброго. Нащо вам друг, який з вами тільки тому, що йому більш нічого цікавого робити, і він легко зникне надовго, навіть не попередивши? Або друг, який з вами каже одне, аза вашою спиною пліткує про вас? Або той, хто спілкується з вами, тільки коли йому щось потрібно? Або заздрісник? Хіба такі «друзі» роблять життя повноцінним?
Ні, дружба має означати щось інше. У побутовому плані – це взаємна та щира симпатія, зацікавленість одне в одному, бажання поділитися думками та враженнями, комфортне проводження часу. Є прислів’я про те, що друг пізнається у біді. Але не тільки. Справжній друг не тільки допоможе у скрутну хвилину, але й щиро порадіє вашим успіхам. Як і ви будете радіти за нього. Друг – це та людина, яка буде на твоєму боці, навіть попри тебе. Тобто друг зможе сказати «ні», якщо ти збираєшся нашкодити собі в будь-який спосіб.
Та найкраще про справжню сутність дружби, як на мене, йдеться у казці «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері. Там у розмові Лиса з Маленьким принцом говориться, що для того аби стати близькими, треба пізнати одне одного. Треба впустити людину в своє серце, думки, життя. І самому увійти в його. Це – довіра, і саме вона священна. І це справжнє щастя – бути з кимось відвертим і знати, що тебе таким приймуть та не зрадять. І це необхідність для кожного з нас.
<span>
<span>
</span></span>
Через художнє слово пояснити учням, як письменник намагається яскраво відобразити звичаї та традиції українського народу в повісті; продовжити знайомство школярів із змістом твору, опрацьовуючи його V, VI розділи; розвивати словник учнів, збагачувати їх мовний запас; формувати кругозір, світогляд; виховувати шанобливе ставлення людини до природи, пошану до звичаїв і традицій народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М. Стельмаха, підручник, ілюстрації «Звичаї та обряди українського народу», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Розповідь учнів про звичаї та традиції українців, які згадуються у творі М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» із застосуванням ілюстрацій. Звичаї та обряди українського народу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Народознавчий конкурс
1. З якою свійською твариною ходять хлопчики-колядники на різдвяні свята? (Козою)
2. Який колір символізує радість життя і любов? (Червоний)
3. Чому дарують яйце-писанку з трикутниками? (На знак побажання достатку в оселі)
4. Символом сонця є... (Звіздар або ружа)
5. З уведенням християнства риба символізувала... (Ісуса Христа)
6. На яке народне свято трави і квіти набирають найбільшої сили? (Івана Купала)
7. Якої пори року розпочинався рік у давніх слов’ян? (Навесні)
8. Для того, щоб швидше прийшла весна, люди випікали з тіста пташок-... (Жайворонків)
9. Який місяць багатий на весілля за народним календарем? (Жовтень)
10. Як у різних місцевостях України називалась гілочка свяченої верби? (Верба, лоза, шутка)
11. Рослина, що є символом отчого краю, нашої рідної України? (Калина)
12. Для чого в часи козаччини перед походом кожна дівчина дарувала нареченому вишиту хустку? (Як символ вірності)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Бесіда за питаннями
• Який календар називається народним? В чому його призначення?
• З чим було пов’язано те, що люди намагалися протягом свого життя дотримуватися народного календаря?
• Назвіть народні свята, які вам подобаються. Чому саме вони є для вас цікавими? Відповідь обґрунтуйте.
• Які народні свята є популярними дотепер?
• Що залишилося у народних святах ще з язичницької віри?
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Ю. Шкрумеляк
Казка вкладає в мої уста ото слово,
до якого дослуховуються земля і вода,
птиця в небі й саме небо...
М. Стельмах
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо
українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все
життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама
мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила
мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі
пісеньки, особливо мені подобалася пісенька «Котку, котку рябку, викопай
нам грядку».
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є
побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас
на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка «Історія України в
народних піснях», там можна прочитати про все: і про Богдана
Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про
героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти
безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання
народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. 3. Похід на річку. 4. Зустріч з Василем Трошем біля озера. 5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. 6. Ночівля біля озера. 7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології. 8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері. 9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі 10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера. 11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму. 12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка». події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. 13. Імітація чудовиська Васильом 14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології.
