Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо
українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все
життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама
мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила
мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі
пісеньки, особливо мені подобалася пісенька «Котку, котку рябку, викопай
нам грядку».
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є
побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас
на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка «Історія України в
народних піснях», там можна прочитати про все: і про Богдана
Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про
героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти
безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання
народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
Якщо ти дісно хочеш досягнути своєї мети ти не відступиш від неї.І всі перешкоди ти подолаєш, легко коли ти маєш свою ціль.І тоді всі перешкоди стоять позаду .А ти знову, і знову йдеш до своєї мети.Досягаєш її і розумієш ,що все і не так було страшно.Потрібно вміти досягати своєї мети .Кожен вміє досягати тільки повір в себе .