Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті "Гуси-лебеді летять" розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі.
Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою подією була весняна оранка. А день, коли Михайлик, головний герой повісті, провів свою першу борозну, став для нього справжнім святом.
Від землі залежало, чи добрий буде врожай. Тому і ставлення до неї було особливе. Мати Михайлика вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може гніватись і бути доброю, і на самоті тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила... Ця жінка нічого не любила так щиро, як землю. Вона глибоко розуміла природу: помічала, як плаче од радості дерево, милувалася весняними сходами, а слово "насіння" взагалі вважала святим. І цю любов до природи мати передавала Михайлику. Мабуть, інші селяни так само прищеплювали своїм дітям пошану до рідної землі, передавали їм різні прикмети та звичаї, пов'язані з нею, як дід Дем'ян своєму онуку.
Мені дуже сподобалось ставлення селян до природи, те, що вони вважали її живою істотою, поважали і любили. Мені здається, що така шанобливість і чуйність обов'язково винагороджувалась добрим врожаєм.
Ідейно - художній аналіз твору Чоловічий танець
Тема: розповідь про чоловічий початок, чоловічі стосунки, чоловіче життя (Символіка: Танець-Аркан).
Ідея: возвеличення чоловічої сили, чоловічого духу та єдності, дружби, взаємоєдності.
Основна думка: Ти мусиш танцювати аркан.
Жанр: вірш-філософська лірика.
Відповідь:На мою думку, Україну потрібно любити не тільки тому що я проживаю тут , але й тому що тут я народився , на моїй Батьківщині є дуже знамениті письменники. Україну потрібно любити за те , що вона вільна , славетна і єдина. Любімо ж нашу єдину державу - Україну!
Пояснення:
Удачі
Степан вислужується перед царем, цілує йому руки. Перебуваючи на службі у нього, він став слабовольним, боязливим. Ховаючись за святість клятви, мовчки гнув спину, терпів приниження, вважаючи це жертвоприношенням і єдиною можливістю прислужитися Вітчизні. Основною причиною цього є матеріальна залежність від царя і боязнь покарання за непокору.
