Так, мені сподобався образ дівчини з легенди Маруся Чурай. Маруся справляє враження талановитої дівчини, яка виросла серед людей, де шанується народна мораль, де основним правилом людської поведінки завжди виступає незрадлива любов до вітчизни. сердце Марусі відкрите до кожної честної людини. Всі свої найсвітліші почуття вона висловлює у піснях. Вона буває ніжною та беззахистною,зачарованою та змученою, пристрасною - із випаленою душею.Тому можна казати про велич душі цієї полтавської козачки, яка повністю розуміє важливість мистецького свого покликання.
Риси характеру Поета — гордий, впевнений у своїх діях і вчинках — стійкий, сміливий, мужній, відданий народові — нещасний, але талановитий — «…божа людина» — «…навесні… оживляв сумну діброву» — не вмів співати — «лиха не боюся» — «завжди вільний» — «Я на крилах думки лину» — поважне ставлення до простого люду — на жорстокість відповідає добром — не приваблює золото, лаври Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі. Бертольдо про поета: — Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі! — Ти своїм віршем чудовим Чарував усю громаду. — Знаю я сього поета І його величну душу, І тепер йому по-царськи Я подякувати мушу. — Срібла, золота насиплю Я співцеві дорогому! — Розливався людський стогін Всюди хвилею сумною, І в серденьку у поета Озивався він луною… — Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. — Ви скажіте свому пану, Що заплати не бажаю, Бо коли я що дарую, То назад не одбираю. — Ви скажіть, що я не хочу Слави з рук його приймати, Бо лихую тільки славу Тії руки можуть дати. — Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду. — Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! — Та й темниці буду вільний,— Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі. — І мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця. — За тюремний спів він мусив Головою наложити.
Ответ:коли був свист в кімнаті.
Объяснение: коли був свист який почула сестра. Бо цей свист передвіщав біду. А також була інтрига коли Шерлок з другом довго сиділи та вичікували для них ще невідомого. Але потім ми дізнаємось що не марно вони це робили. І вони змогли розгадати цей злий план по вбивству.
А потім Алі стало так сумно за своїми друзями. Що вона вирішила повернутися назад у країну. Але як? Спитала вона сама в себе? Я не хочу більше недороблювати справи! Аж тут вона згадала, що у її сусіда 99 недороблених справ. Коли вона прийшла до нього побачила перед собою чоловічка. Того самого Недочеревика. Тільки но вона хотіла сказати... Їх обох забрали у країну Недоладію. Й почали спостерігати таку картину. Усі жителі досі допомагали один-одному. Підійшли вони і до Алі. Що с тобою не так дівчинко? Я..Я тут зовсім помилково! Мене сюди забрали разом з моїм сусідом якого я хотіла попередити. О... Промовили всі співчутливо.( А потім я не знаю що може бути... Мабуть нехай вона знайде Недоладька буде рятувати сусіда й сама вибиратися якось. Це мабуть все на що в мене є фантазія. Чим могла тим допомогла.)
Ответ:
Негеро не песал это, это написал Верн