Рід - ліро-епос
напрям - реалізм
жанр - епічна поема
дата написання - 12.11.1845р
збірка - Кобзар 1860 року
тема: зображення долі жінки-кріпачки, яка вимушена була страждати і приховувати материнство.
ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною,
Композиція
твір складається з прологу і 8 частин
Експозиція: старим підкидають дитину
Зав язка: мати розповідає перед смертю Маркові, що вона його мати
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити жобрі справи.
Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.
Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна.
Проблематика твору:
Людина і суспільство
Індивідуальність кожної людини
Швидкоплинність життя і часу
Художні засоби
Повтори:
Усмішка твоя-єдина
Мука твоя - єдина
Очі твої - одні
Риторичні запитання:
Чи ти знаєш що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Реторичний оклик:
Гляди ж не проспи!
Епітет :люди добрі, ласкаві,злі. Усмішка, мука єдина!
Ответ:1722 народився Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог; мандрівний філософ. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Оскільки мав гарний голос і музичний слух, на початку грудня 1741 юного Сковороду взяли до Глухівської співацької школи, звідки повезли до Петербурзької придворної царської хорової капели. Наприкінці серпня 1744 разом з почетом імператриці Єлизавети прибув до Києва. Тут з капели звільнився, отримавши чин "придворного уставника", що означав дворянство з титулуванням "ваше благородіє". 1745–1750 у складі "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору" побував в Угорщині, Словаччині, Австрії. З 1751 вчителював у Переяславському колегіумі, з 1753 був гувернантом В. Томари, сина поміщика С Томари у селі Кавраї, з 1759 викладав у Харківському колегіумі поетику. Упродовж 1760–1762 у повній самотності розмірковував над Божественним промислом і пізнанням себе. 1762 у Харкові познайомився з М. Ковалинським, став його вчителем і другом, згодом, після смерті Сковороди, Ковалинський став його біографом. Від 1769 вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. За життя не надрукував жодного твору. Рішучий поворот, який у розумінні теології і філософії здійснив Сковорода, полягав у відмові від традиційних претензій філософів на створення заг. картини світу, в зосередженні філос. думки навколо питання, що таке щастя і чи може його досягти кожен. Висловлюючись звичними сьогодні словами, Сковорода вбачав основну задачу філософії в побудові філософської антропології, а філософську онтологію, що її розвивали послідовники Г.-В. Лейбніца, не вважав шляхом до розв’язання проблем людини. Сковорода можна вважати передвісником нової епохи – епохи українського романтизму.
Объяснение:
<span>добрый , хитрый , книжный червь (то есть очень любит читать ) , бедный (то есть не имеет денег ) дружелюбный , ребёнок потому что для него весь мир как сказка ,не жадный ( проявляется в том что ему не было жалко зерна бедной матери с ребёнком хоть ему очень хотелось прочитать тома Сойера и знал что без 1 чашки зерна ему не дадут книгу и всё ровно отдал зерно бедным людям ) миролюбный .</span>
Король Ричард Львиное сердце