До видання увійшло кілька творів Короленка.Повість «Сліпий музикант» дуже глибока душевна і зворушлива за сюжетом. Головний герой повісті хлопчик Петрусь народжується сліпим, і за допомогою мами і дядька осягає світ звуків, у нього виявляється талант музиканта, він вчиться грати на народних інструментах, на фортепіано. На прогулянці Петрусь знайомитися з дівчинкою Евеліною, їх знайомство переростає в міцну дружбу і потім в любов. Діти виростають разом, доля Петруся складається дивно. Він одружується на Евелеіне, пройшовши перед цим низку випробувань моральних, вивчаючи світ через звуки. В кінці роману Петрусь стає відомим музикантом і батьком сина, який народжується у них з Евеліною.«Парадокс» головний герой оповідання Ян Залуський, каліка від народження, його моральні муки і важке життя, його тяга до красивого і краще на землі породжує думку у Яна «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Складний світ стосунків між людьми в цьому оповіданні у автора вийшов дуже яскравим і життєвим.До видання увійшло ще кілька оповідань. Короленка відрізняється описом життєвих доль нещасливих або ж скривджених долею героїв, але в кожному його творі є глибокий сенс і повчальні думки і слова.Книга видрукувана на білому офсет, тверда і кольорова, лакована обкладинка.
А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...»
Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за допомогою перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»
<span>Власне, і Вороний, і Олесь декларують свій гедонізм (ідеалістичний напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя).</span>
Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє
Риси характеру Захара Беркута:
добрий і волелюбний; відвертий і чесний; працьовитий; розсудливий і мужній; витриманий.
Надеюсь помогла хоть чем то)
