Це нереально. Бо як кажуть легше з*їсти кирпичину чим зрозуміти вірш Павла Тичини ;)
7 За жанром «Енеїда» І. Котляревського — це епічна, бурлескнотравестійна поема: поема – тому, що це віршований великого розміру твір, в якому змaльовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери; епічна – бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу в розповідній формі; травестійна – бо автор переодяг античних героїв Вергілієвої «Енеїди» в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя ХVІІІ ст. (побут козаків-запорожців, українського панства, чиновників та пpостих людей); бурлескна – бо події і люди змальовуються в жартівливому, знижувальному тоні.
9 Основна думка: закохані не можуть одружитися через загрозу солдатчини та бідність нареченого.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/marusya-kvitka-osnov-yanenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
10. Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору. Пародія в перебільшеному вигляді відтворює характерні особливості оригіналу
Ответ:
З невихованості панів. Їх зверхності, яка в кінці кінців зіграла проти них самих.
Объяснение:
У гуморесці чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. В рядках легко помітити, що в цих магазинах торгують золотом, сріблом, різними прикрасами - це доволі багаті крамниці, отже доволі багаті пани. В кожнім магазині чумак був привітним, доброзичливим. Проте його прохання у кожному магазині викликало лише сміх:
І в крамницях, куди глянеш,
– Сріблом-злотом сяє,
А йому то і байдуже:
Він дьогтю питає!
Реготять дурні кацапи,
А він тілько сплюне
Та й до другої крамниці,
Багатшої, суне.
В самій багатшій сиділо двоє купців. Чумак й тут повів себе чемно, привітався та спитав за дьоготь. Проте тут купці вирішили над ним пожартувати: "Здесь не дьоготь – толькі дурні Адні продаються!"
Таким чином вони вирішили принизити чумака,проте усе сталось навпаки: А чумак їм: «То нівроку ж, Добре торгувалось, Що йно два вас таких гарних На продаж осталось».
Головною ідеєю автор виступає мудрість, кмітливість, вміння відстоювати свою гідність.
Цією гуморескою автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним , не намагатися принизити чиюсь гідність, аби показати себе у кращому світлі.
Епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна.
Метафори: владарка темних ночей Звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!
