Приказка-це речення з повчальним змістом.легенда-видумані історії про минулі часи,про героїв.
Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем. Ярослав Стельмах написав п’єси «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав», «Гра на клавесині», «Провінціалки», «Синій автомобіль», «Драма в учительській». Серед його п’єс є твори для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.
<span>Тепер звірі ніколи не обводили себе в обману. І зрозуміли, що не потрібно обдурювати інших бо потім буде лихо.
</span>
Твір дуже психологічний адже в ньому показується роздвоєння особистості. Спочатку ми бачимо люблячого сина який називає свою матір Марією. Але пізніше він підкорюється більш сильній особистості доктору Тагабату. І тільки після вбивства матері він розуміє що він вбив в собі оту частинку людяності і стає таким самим як Дегенерат. Вірним членом революції
Остап добре б'ється: "...Та він добре б'ється! – говорив Бульба, зупинившись. – Їй-богу, добре!.." "...Добре, синку! Ось так бий кожного, як мене тузив; нікому не спускай!.."
Остап Бульба - завзятий, жвавий чоловік: "...вони стали помітними між іншими молодими прямою відвагою. Жваво і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії..."
Остап - сильний козак: "...А на Остапа вже наскочило раптом шестеро; та не в добрий час, видно, наскочило: з одного полетіла голова, другий перевернувся, відступивши; списом у ребро третього..."
Остап Бульба - мужній козак: "...Остап виносив муки й катування, як велетень. Ні крику, ні стогону не було чутно навіть тоді, коли почали перебивати йому на руках і ногах кістки, коли жахливий хряск їх почувся серед, коли панянки отворотили очі свої, – ніщо, схоже на стогін, не вирвалося з уст його..."
Остап Бульба - строгий чоловік. Він нікому не дає спуску: "...Та хоч і батька. За образу не подивлюся і не уважу нікого...", "...паничі не любили спускати нікому..."