На мою думку, зимовий ліс є чарівним.
По-перше, восени, літом, навесні він завжди кольоровий. Тільки взимку його вкриває білосніжний килим. По-друге, о цій порі від рідкісного сонячного проміння сніг переливається сліпучими діамантовими кришталиками. По-третє, гілки дерев, закутані в іній, перегукуються ніжним передзвоном. По-четверте, сніг під ногами тривожно поскрипує. Доводиться ступати обережно, щоб не сполохати рідкісних лісових мешканців. По-п'яте, тільки у зимовому лісі відчуваєш себе у морозному царстві Снігової королеви.
Ліс взимку часто наповнює казковими враженнями мандрівника.
Мама... Як багато в цьому простому слові. Мама проводить безсонні ночі біля ліжечка малюка, коли він хворіє, мама допомагає зробити перші, найважчі кроки. Мама подує на розбиту коліно, і біль піде. Мама віддає всю свою любов, турботу, всі сили своїм дітям. Але, на жаль, іноді ми ображаємо наших мам. Необережно сказаних образливим словом, проступком, неувагою.
ну там вклади Мамо пробач мени за все чи що там придумай
-Можливо дійсно,ще рано,але мені вже хочеться піклуватися про майбутне дітей.Про те ,як вони будуть проводити своє дозвілля. Про те,як будуть гратися на свіжому повітрі і бавитися один з одним! Хай в них буде веселіше дитинство, ніж в нас!
ЗАГОЛОВОК- СЛІД НА ЗЕМЛІ.
На зимових канікулах я поїхала до бабушки. Вона живе в чудовому селі. Зимою там дуже красиво. Дерева вкриті снігом, який красиво блистить на сонці. Усі діти ліплять снігову бабу, грають в сніжки та звісно катаються на санках. І я також з друзями ліплю снігову бабу. Ось чому я люблю їздити до бабусі.