Маринка витерла свою парку насухо.
Марина прочитала текст виразно та без помилок.
Страх у своєму житті відчуває кожна людина: за рідних,за себе,перед чимось новим,але не можна цьому почуттю давати волю і опанувати собою.Якщо ми будеме постійно себе налаштовувати на негаразди,боятись усього і страшитись,то це може привести до психичного розладу,коли вже будеш боятись навіть своєї тіні.
Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки. Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків.
Зима… Мабуть, як і більшість людей, я мрію про неї спекотного літа. А потім, коли спливає час, вона нарешті приходить – гарна та сніжна, вітряна або ж спокійна та велична.
Ті, що люблять гонити інших, не здатні до дружби.
Багато Федько працював – багато грошей отримував.
Ми ніколи не підемо звідси, кричали люди.
Завжди птах втомлюється, коли багато літає.
Вчитель просив Машу писати розбірливо, а вона не слухала його.
Почнемо нове життя завтра, щоб стати кращими?