Сім'я, м'яч, бур'ян, від'їзд, під'їзд, пів'яблука, м'ясо, здоров'я, подвір'я, м'який, черв'як, пір'я, дев'ять, п'ять, комп'ютер, м'ята, розв'язати
Прикметник відповідає на питання чиї.
План переміщення, накреслений за допомогою комп'ютера, затвердили вчасно. Тихо дрімала земля, встелена.... Засіки¹ засипали зерном, зібраним улітку. Ліс, поріділий від непродуманої вирубки, зустрів нас непривітно. Дідусеві подарували сорочку, оздоблене мереживом . Трави, заплетені зеленим горошком, м’яко лоскотали босі ноги.
Повітря, настояне на ароматах горобини й мокрого листя, приємно дурманить голову. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками. Безмежний степ укритий снігом спав. Коровай – обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов’янських народів. Колос, викупаний сонцем, вклоняється мені. Через вікно в очі зазирнув клапоть неба, присипаний срібним теплом. Холодний дощ, перемішаний з мокрим снігом, заступив ясні обрії.
1) У зимові (множина, М. в.) холоди всякий молодий (ч. р., Н. в.).
2) Яскраві (множина., Н. в.) зірки - на мороз.
3) Прийшла до нас бабуся у білому (ж. р., М. в.)
кожусі, поля причепурила - пухнастим (ч. р., О. в.) снігом вкрила. (зима)
4) Срібна (ж. р., Н. в.) зірка, біла-біла (ж. р., Н. в,), на
долоню теплу (ж. р., 3. в.) сіла. І як сіла - то й розтала - голуба
(ж. р., Н. в.) водиця стала. (сніжинка)
Причепурила ⇒ прикрасила, приоздобила, облаштувала.
Талант - це те, що, безумовно, прикрашає людину, ким би вона не працювала. Це те, чим людина дихає, коли вже нічим і дихати. Талант надає людині сил і бажання жити далі. А це найголовніше!
Але, щоб не втратити той талант, який у тебе є, треба багато над собою працювати. Кожна справа вимагає важкої праці. Без цього вже ніяк. І якщо людина працює, намагається зробити крок уперед, то успіх уже точно гарантований. Талант багато в чому визначається любов'ю людини до того, що вона робить. Якщо їй це не цікаво, навіщо тоді хотіти того, що в тебе не викликає ніякого захоплення?
Треба бути працелюбним, щоб щось у тебе вийшло. Коли сидиш, склавши руки, доброго результату від справи не чекай. Потрібні якісь власні зусилля! Там, де одна проблема, з'являється інша. І щоб подолати одну перепону на шляху до розквіту таланту, треба "звернути не одну гору". Таке наше життя. І в ньому така закономірність: чим більше працюєш, тим краще результат, на який розраховує людина.
Згадаємо великих поетів і письменників! Скільки працював Іван Франко, щоб його визнали генієм? Скільки зусиль доклав Тарас Шевченко, щоб вийти у вищий світ? Він же був сиротою, бідною людиною, а ким став? Тепер він світоч українського народу. Лишилось тільки сказати, що праця відіграє велику роль. І той, хто це знає і хто дійсно над собою працює, стає іншою людиною, що досягає великих вершин.
Отже, давайте шукати сенс життя, працювати, робити висновки, щоб чогось досягнути у цьому житті!
