Я добре пам’ятаю свій перший шкільний день – своє перше вересня. Це один з найдорожчих днів у моєму житті. Біля ошатної і красивої школи грає музика. Багато квітів. Наче на святковому вокзалі когось проводжають. І серед них – ти. Ти вирушаєш у далеку дорогу, в подорож в країну під назвою Школа.За час цієї подорожі ми дізналися багато нового, відкрили нерозгадані таємниці. Ще вранці не здогадувалися, чому буває день і ніч, а тепер можемо самі кому завгодно пояснити. Ми познайомилися з різними рослинами, і навчилися їх самі вирощувати. Ми дізналися, що таке електрика, і вона стала нашим другом. І найголовніше: ми зрозуміли, яке велике чудо – книга.З кожним роком я з нетерпінням чекаю перше вересня. Для мене це свято, яке я запам’ятаю на все життя. Шкільні роки – самі безтурботні і найщасливіші роки. Хоча деякі так не вважають і хочуть швидше покинути школу, хочуть бути самостійними, дорослими. І часом забувають про те, що дорослий світ – дуже непростий світ. У кожного з нас є свої проблеми, які нам здаються дуже важливими. Ми вважаємо, що нас навантажують, не розуміють, змушують вчитися, не дозволяють довго гуляти. Тому і мріємо швидше стати самостійними. Але ми не замислюємося про те, що в дорослому житті набагато важче. Адже разом із закінченням школи закінчується наше дитинство. Як ялинкове свято, кінчаються казки, як стрічка в кіно, обриваються сни. Вже не сподіваючись на чиїсь підказки, ми самі повинні вирішувати всі завдання.<span>Деякі вважають, що всі школи однакові. Але це не так. Шкіл багато, але кожна школа, як і людина, має своє обличчя, душу, серце. А душа школи залежить від головних дійових осіб – учнів і вчителів. Кожен з нас запам’ятовує щось своє про рідну школу. Для одних – це дискотеки і шкільні вечори, для інших – олімпіади, конкурси, улюблені уроки, а для мене – перший день у школі. Але найголовніше – у школі ми здобули справжніх друзів. Кажуть, що шкільна дружба найміцніша. Може бути, тому, що ми багато часу проводимо разом, добре знаємо один одного. І, звичайно ж, на вечорах шкільних друзів нам завжди буде що згадати про наше <u><em>шкільне життя</em></u>.</span>
Наступила осінь. Сонце гріє ще майже по-літньому, прагнучи віддати останнє нерозтрачене тепло. На блакитному й чистому небі ще майже немає хмар. Тільки вітер став більше холодн і різким, нагадуючи про те, що надворі вже вересень місяць. Серед яркою зелені вже помітні перші провісники осіни: жовті й червоні листи. Незабаром вони обпадуть із дерев і покриють собою всі дороги й доріжки.Птаха вже починають збиратися в зграї, готуються до тривалого перельоту в теплі краї. Ще чується отовсюду їхній веселий гомін, щебетанье, які незабаром затихнуть до нової весни. Ще не почався сезон затяжних і бурхливих злив, однак небо вже зрідка супиться. Іноді на землю проливається дощ, але калюжі висихають відразу під останніми ласкавими променями сонця.По ранках стає холодніше. Небо в цей час дивно прозоре, чисте й високе. Здається, що начебто підсилився вітер розігнав всі хмари, розметав їх по далеких куточках, щоб ніщо не заважало сонцю дарувати нам своє тепло. Поряд із червоними листами червоніють і ягоди. Всі чагарники начебто спеціально прикрасилися до початку осіни. Ягоди різних розмірів тихенько погойдуються, залучаючи уваги птахів і маленьких звірків, які роблять запаси на зиму. У повітрі коштує особливий осінній аромат: запах свіжоскошеної трави, нагрітої за літо землі й спілих яблук.Природа одягається в яскраві осінні фарби, прагнучи покрасоваться перед приходом чорно-білої зими. Це схоже на прощальний карнавал, де золота осінь прагне показати всю свою красу. Швидкість і різкість жаркого літа йдуть, поступаючись місцем статечності й неквапливості, що більше відповідає нинішній порі року. Навіть докучливі комахи, раніше практично невловимі, тепер починають упадати в спячку. Їхнього руху, повільн і сонні, не дають забути про те, що осінь уже на порозі.<span>Але, перш ніж остаточно похолодає й зблякнуть яскраві фарби, має бути ще порадіти останньому привіту від теплої пори року: жіночому лету. Ця границя між літом і восени особливим-особливій-по^-особливому яскрава й помітна. Вона начебто вбрала в себе найбільш яскраві й теплі фарби, з'єднала тепло і яскравість літа з повільністю й затишком осіни. У цей час можна насолодитися останнім теплом і, під променями вже похолодів, але усе ще теплого сонечка, помріяти про майбутнє печені літні канікули.</span>
а може з суфіксом а не з закінченням?
Сьогодні світить сонце,але прогнозують дощ.
На дворі розквітають:ромашки,дзвоники та тульпани,а фіалки досі сплять.
Маленька зіронька впала на землю,а на тому місці розцвіла троянда.
Хмаринки пливли по небі і їх відображення по річці.
Сніжинки на дворі танцюють танок і ніжно сідають на долоні.
Краплинка води впала на мій ніс,і я зрозумів ,що зараз піде літній дощ.
Маленька вишня оглянула все навколо і лягла спати.