До видання увійшло кілька творів Короленка.Повість «Сліпий музикант» дуже глибока душевна і зворушлива за сюжетом. Головний герой повісті хлопчик Петрусь народжується сліпим, і за допомогою мами і дядька осягає світ звуків, у нього виявляється талант музиканта, він вчиться грати на народних інструментах, на фортепіано. На прогулянці Петрусь знайомитися з дівчинкою Евеліною, їх знайомство переростає в міцну дружбу і потім в любов. Діти виростають разом, доля Петруся складається дивно. Він одружується на Евелеіне, пройшовши перед цим низку випробувань моральних, вивчаючи світ через звуки. В кінці роману Петрусь стає відомим музикантом і батьком сина, який народжується у них з Евеліною.«Парадокс» головний герой оповідання Ян Залуський, каліка від народження, його моральні муки і важке життя, його тяга до красивого і краще на землі породжує думку у Яна «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Складний світ стосунків між людьми в цьому оповіданні у автора вийшов дуже яскравим і життєвим.До видання увійшло ще кілька оповідань. Короленка відрізняється описом життєвих доль нещасливих або ж скривджених долею героїв, але в кожному його творі є глибокий сенс і повчальні думки і слова.Книга видрукувана на білому офсет, тверда і кольорова, лакована обкладинка.
В житті усім потрібна дружба:І для розваг, і для журби, й для служби.Із другом легше в світі жити,Але й дружити треба вміти.Слід другові допомагати,В пригоді завжди захищати,Слід жарти друга розумітиЙ самому жартувати вміти.Коли ж якесь нерозуміння,Потрібно виявить терпіння.При сварці – швидше помиритись –<span><span>Не варто з друзями сваритись</span>
</span>
Ответ: 1: Купальські пісні ; 3: колядки ; 6 : колискові .
Объяснение:
Купальські пісні - є формою прославлення слов'янського бога Купайла (бога літнього сонцестояння ) ; Колядки - релігійно - пісенне прославлення народження Ісуса Христа ; Колискові пісні співали дітям для того щоб вони швидше засинали.
- Психологізм у змалюванні персонажів. («…Хотів посміхнутись і не міг: вона довго дивилась на мене, видно, думала, а коли її око впало на моє дране коліно, …соромливо засміялась, тільки губи якось по-дитячому затремтіли, на колосок покотилася непомітно сльоза… Сині очі питали мене: “Хіба ти, Корнію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?..”». Автор передає душевний стан героя, коли той раптом зустрів своє перше кохання, тепер уже далеку й недосяжну жінку, жінку, яка ще й досі його кохає, живучи з нелюбом.)
- Прагнення охопити найтонші зміни в настроях, миттєві враження. («Лягаю… “Японка” косо дивиться на дорогу, мої нерви приймають пісні поля і, здається, починають підспівувати самі; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і задавить…» Герой у великому напруженні, адже дорогою хтось наближається; хоч він і звик до небезпеки, сприймає «пісні поля», одноманітний звук джмеля його дратує так, що хочеться скочити, знайти і задавити його…, щоб хоч якось розрядити напруження.)
-Особливий лаконізм прози. («— В жита! — Треба рушать!» «…Оглянув свою “японочку” — засунув її за пасок штанів, картуз — на очі, а стежкою чорногуза — в жита».)
- Ритмічність. («…Одкрасувались — наливаються, через тиждень-другий — копи, а зараз догоряють; у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».)
-Багатство відтінків у змалюванні дійсності. (Стосунки Корнія й Уляни: «покотилась непомітно сльоза», «які вороги ми… Ні, Корнію, нам не так треба!», «Хай хоч один день буде наш!», «То, Корнію, зуби чортові, а не Дзюби!», «…а то ж нікуди не пускає…», «боязко, з тихою журбою, нагадувала», «перекривила», «тихо поцілувала», «повела бровою і засміялась».)
- Збільшена увага до кольорів і звуків, яскравих деталей. (Очі сині-сині, мов льон; божа коровка; шептали колоски; «я співать хочу…».)
- Уникнення соціальних проблем. (Ми не знаємо нічого конкретного про героя: ні його переконань, ні причини дезертирства; є лише окремі натяки. Герой просто хоче жити, радіти сонцю, любити, і за це платить злигоднями й небезпекою дезертирського життя.)
