Я вважаю,що милосердя насправді-це не обов'язок,тому що воно повинно йти від душі,та не помилка,тому що без милосердя людина не може вважатися особою.Милосердя повинно бути чесним та щирим!Якщо насправді робити добрі справи з-під палки,то це буде справжнім оманом,а не милосердям...
Ми живемо на планеті Земля. У кожному куточку країни своя неперевершенна природа. ЇЇ треба любити и оберігати ,це все завдяки дбайливому ставленню до природи. Не можна забруднювати водойми, бо згине риба., не можна палити ліс, коли відпочиваєш,після себе потрібно прибирати за собою.
Це все залежить від людської дбайливості.
...
Чую лагідний звук,
То шумить вранці дощ.
Моє сердце з любов'ю
Подалось у пошук.
Чи є правда, чи є лож?
Хто керує світом барв?
І чи знайде він себе...
Дощ проходить через сотні прірв,
Прошу тебе, тільки йому вірь.
<span>Тема: Відтворення щирих особистих почуттів в людини у невід’ємному зв’язку з мовою, народом, рідною землею, Батьківщиною.
Ідея: Возвеличення любові до всього святого, що пов’язано з життям кожної людини.
Основна думка: Особистість — це та людина, яка поважає культуру, мову, традиції рідного краю, вболіває за долю України, її сучасне і минуле.
Жанр: Елегія.</span> <span>Римування: Перехресне.
Віршований розмір: Ямб.
Художні особливості поезії.
Повтори: «Коли мене питають… любили…» . Метафори: «випадкове слово не впаде» . Епітет: «ясні зорі», «тихі води» .
</span>
Можно на русском?или нельзя?