Волосся - [в о л о с:' а] ( : означає подовшення, ' означає пом'якшення)
1.Розповідь Петра Колодуба
2.Невеликий загін бійців
3.Зустріч Платона с Савкою
4.На березі Десни
5.Позиція Діда Платона до зрадництва
6Зрадництво та відданість
<span> ДАВНЯ ВЕСНА <span><span>Тема: Відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.
Ідея: Возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала.
Жанр: Пейзажна лірика.</span> <span>Композиція.
Експозиція: «була весна...».
Зав'язка: Хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни. Кульмінація: Радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.
Розв'язка: Вдячність поетеси весні за її дарунок.</span> <span>Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.
Дана поезія написана під час хвороби поетеси.</span> </span> ХОТІЛА Б Я ПІСНЕЮ СТАТИ..<span><span>Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі.
Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.
Жанр: лірична сповідь.</span> <span>Художні особливості поезії:
Епітети: «ясна хвилина, “ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»;
Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»;
Повтори: «ясніші... яснії», «гучніше... гучне», «мої...», «моє...»;
Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне».</span> </span> ДАВНЯ КАЗКА <span><span>Тема: Зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: Уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо).
Основна думка: У пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям.
</span><span>Жанр: Ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.)</span><span>
Композиція: </span>Твір складається з чотирьох розділів. Експозиція: Знайомство з поетом. Зав'язка: Зустріч поета з Бертольдом. Кульмінація: Конфлікт між Бертольдом і поетом. Розв'язка: Довічне ув'язнення поета, його смерть; А поетові нащадки Слово гостреє гартують.«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства — серед робітників. У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.<span>
Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії». </span> «Мені однаково, чи буду…» аналіз Рік написання: 1847 Літературний рід: Лірика. Жанр «Мені однаково»: Ліричний вірш (медитація). Вид лірики: Громадянська (медитативна). Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьківщину. Віршовий розмір «Мені однаково» — ямб. Тема «Мені однаково»: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю. Ідея «Мені однаково»: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України. Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу. Художні засоби «Мені однаково, чи буду…» Епітети — люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну), метафора — злії люди Україну присплять, оксиморон — Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі Композиція «Мені однаково, чи буду…» Вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина, 5 рядків — друга. Побудований твір на протиставленні, функцією зв’язку й протиставлення між частинами наділений сполучник та. «Мені однаково, чи буду…» ідейно-художній аналіз Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави</span></span>
Що підштовхнуло Р. Л. Стівенсона до написання роману «Острів Скарбів»? Сам письменник згадував, що одного разу він спостерігав, як його пасинок Ллойд Осборн щось малював і креслив. Стівенсон теж накреслив карту уявного острова. Своїми контурами він нагадував товстого дракона. Кинувши погляд на карту, письменник ясно побачив, як серед вигаданих лісів заворушились герої Його майбутньої книги. їхні засмаглі обличчя і блискуча зброя з’являлися в найнесподіваніших місцях. Вони снували туди і сюди і шукали скарби на кількох квадратних дюймах цупкого паперу..
Ким насправді був корабельний кухар? Джон Сільвер був старим піратом. Колись він плавав із капітаном піратів Інгледом. Потім був із відомим своїми скарбами капітаном Флінтом. За словами Сільвера, сам Флінт боявся його і пишався ним.
Яку роль у подорожі по скарби відіграла бочка з яблуками? На палубі корабля стояла бочка з яблуками. Джим Хокінс заліз у неї, щоб дістати останнє яблуко. І випадково він став свідком розмови, з якої дізнався про підступні наміри Сільвера. Старий пірат зі своїми прибічниками хотіли спочатку знайти скарби Флінта, а потім позбутися господаря корабля і його друзів.
Як повівся капітан Смолетт, дізнавшись від Джима про підступні наміри Сільвера? Капітан сказав, що їм треба бути обережними і набратися терпіння, щоб дочекатися слушного моменту. Рано чи пізно їм доведеться стати до бою з шайкою. А поки що господареві корабля, його слугам і друзям треба вдавати, ніби їм нічого не відомо про наміри Сільвера. А потім вони зненацька нападуть, коли розбійники найменше чекатимуть нападу.
Чому Джим вирішив залишити укріплення ? Джим, знайшовши човен Бена Ганна, вирішив під покровом нічної темряви підпливти до «Іспаньоли» і перерізати якірний канат, щоб течія викинула корабель на берег. Джим був переконаний, що розбійники збираються вийти в море. Таким чином Джим хотів відібрати у них корабель.
Хто такий Бен Ганн ?Як він опинився на острові? Бен Ганн був на кораблі Флінта, коли пірат зарив свій скарб на цьому острові. А три роки тому Бен плив на іншому кораблі повз цей самий острів і розповів, команді корабля про те, що тут заховано золото Флінта. Дванадцять днів шукали моряки скарб, але так нічого і не знайшли. Після цього члени команди повернулися на корабель, а Бена залишили самого на острові.
Чому лікар Лівсі віддав карту Сільверові? Лівсі дізнався від Бена, що той задовго до прибуття до острова «Іспаньоли» викопав і переніс у печеру золото Флінта. Після цього карта втратила свою цінність. Побачивши, що корабель зник, Лівсі віддав Сільверу карту, впустив його в укріплення і віддав усі припаси, що були там. Це дало змогу Лівсі і його друзям, не наражаючись на небезпеку, перебратися у печеру Бена Ганна — якомога далі від малярійних боліт — і бути поруч зі скарбами, перехованими Беном.