Сильно, щодуху *************************************************************
Портретний нарис Василя Симоненка:
Василь Симоненко прожив досить коротке життя, відійшовши у небуття всього у 28 років. Проте за цей час він встиг залишити літературний спадок, у якому розповів про найпотаємніші почуття. Василь був серйозним та спостережливим. Ще студентом він проявив себе як людину відповідальну та активну. Часто задумувався над суспільною несправедливістю, намагався протистояти байдужості.
Зовні Симоненко був середнього зросту та досить худорлявим чоловіком. Особливо вражав його мудрий та вдумливий погляд. Здавалось, Василь дивиться прямо в душу людині, відчуває її корінь. Сучасники Симоненка відмічають, що письменника виділяла з-поміж інших самоіронія та критичне сприйняття світу.
Цього літа я з дідусем саджали фруктові дерева
Пожеж<span>і нерідко виникають через пустощі дітей з
вогнем.</span>
<span> Однак, як правило, в цьому винні
дорослі, які часто залишають дітей без нагляду, не стежать за їхньою грою, а
іноді навіть потурають дитячим примхам – дозволяють бавитись сірниками.</span>
<span> Вогонь принадний для дітей, але в їхніх
слабких, невмілих руках він легко може вийти з покори, викликати пожежу,
завдати великих матеріальних збитків, іноді навіть призвести до людських жертв.</span>