Я зіграв першу скрипку з свого класу.
Кожна людина не святі горщики ліпить.
Моєму братові всеодно як курці просо.
1. Поширене
означення не треба відокремлювати комами в реченні:
<span> г) Край моря сонце золотить укриті лісом
гори.
</span>
2.
Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні:
<span> б) Хто це там, оповитий в туман, заховався
за сиві каштани?
</span>
3.
Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні:
<span> в) Музика(,) бадьора, чарівна(,) полинула
через шкільне подвір’я.</span>
4.
Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні:
<span> г) Ближче до старезного лісу, чорного,
густого, ставало сумно.</span>
Ми боремося за Україну. Вони боряться підкорити свою мрію.
Жила собі ворона, дуже брехлива. Одного разу вирішила вона сбрехати всім, що вона сама розумніша в світі, але ніхто їй не повірив. Вона образилася й пішла собі. Шла вона лісом и почула що хтось просить на допомогу. Ворона підійшла до дерева і побачила зайченя. Великий дуб впав прямо на нору , де були маленькі зайченята. Ворона намагалась допомогти, але в неї не вийшло. Вона швиденько побігла:
- Допоможіть , там маленьке зайченя в біді.- Сказала ворона.
- Ти брешеш, ми тобі не віремо.- відповів ведмідь.
Ворона благала їх, щоб вони повірили и сказала їм:
- Я більше не буду брехати!
Всі звірі повірили їй и пішли допомогати. Ось так закінчилась казка! Звіри врятували зайченя. а ворона більше не брехала.
1Україна,де тихі води і ясні зорі,зелені сади,білі хати,лани золотої пшениці.
2Усе було в холодному затінку:сад,степ,двір.
3<span>Неспокій,рух і </span><span>боротьбу я бачив скрізь: у дубовій вербовій корі,в старих пеньках, у дуплах.
4</span><span>Цього болю ніщо не приколи</span><span>ше: ні тополі біля хати,ні гніздо на хаті,ні сама хата.
5</span><span>Наш народ - це ж океан!</span>