На лаві хтось залишив розкладену барвисту парасольку. Вітер підхопив її і заніс у поле. А тим часом розпочався дощ - рясний і лив, як із відра. Маленькі звірята потрапили під зливу. Та ось вони побачили парасольку, що була схожа на гриб, барвиста. Звірята підбігли до парасольки і сховалися під нею. Причаїлися, зігрілися і спокійно насолоджувалися дощем. Ось так парасолька врятувала звірят від дощу.
Н. тисяча вісімсот сорок два
р. тисячі восьмисот сорока двох
д. тисячі восьмистам сорока двом
зн. тисячу вісімсот сорок два
ор. тисячею вісьмастами сорока двома
м. (на) тисячі восьмистах сорка двох
У вірші П. Тичини «Одчиняйте двері...» змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві («нареченої»). Але нічого так просто не відбувається: старе й хиже не хоче відступати, не поступається місцем. Замість «хоралів» — «горобина ніч» і «всі шляхи в крові» з «незриданними сльозами» і «тьмами».
<span>
Вірш П. Тинини «Пам'яті тридцяти» уславлює подвиг студентів та учнів, які прийняли бій під Крутами й полягли за незалежність своєї батьківщини. Це — цвіт української нації, щирі патріоти, які ділом довели свою відданість рідному краєві: Трагедія довгий час замовчувалася, й тільки вірш поета нагадав про цей подвиг, збудив совість і свідомість українців. </span>
Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховалиВ одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну.
Ліричний герой — збірний образ. це тридцять мучеників. це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид… Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.У поезії «Пам’яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою Україну.Рима — проста (співзвучні окремі звуки): Їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. Рима увиразнює твір, його емоційність, посилює ритм, об’єднує рядки, надає мелодійності, оживляє вірш. Підсилює експресивність твору своєрідність художньої форми: твір не поділений на строфи, хоч римування другого й четвертого рядків дало б право на це. Крім того, така побудова твору допомагає автору досягти динаміки, цілісності поезії. Ритм вірша нагадує дихання вкрай схвильованої людини.<span>У кількох рядках поету вдалося зобразити історичний факт, у якому відбилась епоха. Вірш «Пам’яті тридцяти» є прекрасним витвором мистецтва. Поезія вивищує наші душі. І в цьому її духовно-естетична цінність.</span>
Легенький вітерець колише по той бік річки нескошені трави.
За метою висловлювання - розповідне; неокличне, граматична основа: підмет - вітерець, виражено іменником,(що робить) колише(присудок, виражений дієсловом(якщо детальніше, дієсловом теперешнього часу, але, думаю, це не обов'язково указувати); двоскладне(має і підм і присудок), поширене(має другорядні члени, наприклад: вітерець (який?) легенький(означення))
Якщо визначати усі члени речення, то: що? вітерець(підм) що робить? колише (присудок колише) що? (або можна запитати, кого? що? оскільки це питання, Знахідного відмінку, то - нескошені трави в нас додаток) де він їх колише? по той бік річки - обставина(якщо більш детально - обставина місця) і нарешті, вітерець який? легенький(означення) тобто, як бачимо, в цьому реченні є усі види другорядних членів речення, а також головних. Якщо записувати коротко, це буде так:
Легенький вітерець колише по той бік річки нескошені трави. (Розповідне, неокличне, поширене, двоскладне(граматична основа підмет вираж. ім. Називного відмінку і підмет виражений дієсловом теперешнього часу), повне)
Морфологічний розбір слова нескошені:
Нескошені - дієприкметник(як зроблені?), множина, пасивний дієприкм. минулого часу
Час - минулий
Вид - трави нескошені(як Зроблені?) доконаний
Число - множина
Відмінок -(є) хто? що? нескошені трави, Називний відмінок
Ось тримай, сподіваюся, що це тобі допоможе)
Культура мовлення - це дотримання сталих норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно - виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.
Культура спілкування - це вміння людей спокійно вислухати один-одного, навіть якщо власна думка не співпадає із чужою думкою і навіть протирічить думці іншої особи.
