Той, хто принижує оточуючих, ніколи не буде великий сам
Люди - не тільки біологічні, але й соціальні істоти. Ми всі живемо у соціумі, тому для будь-якої людини природно самостверджуватися. Дуже добре, коли людина самостверджується за допомогою дій, корисних для оточуючих та для суспільства у цілому - наприклад, досягає успіхів у творчості. Але, на жаль, є люди, які самостверджуються, принижуючи інших.
Зрозуміло, що це тупіковий, деструктивний шлях. Приниження інших не зробить таку людину кращою, тим більше великою, а якраз навпаки. Така людина отримує якесь збочене задоволення від того, що робить чиєсь життя гіршим. Чому люди це роблять? Напевно, тому, що принизити оточуючих легше, ніж стати кращим у чомусь і таким чином виділитися з натовпу. Виділятися розумом, знаннями та вміннями, успіхами у праці або творчості - все це потребує здібностей та неабияких зусиль. Людина, яка не здатна на щось конструктивне, до того ж не обтяжена вихованістю та совістю, може обрати "легкий" шлях до самоствердження, тобто буде самостверджуватися за рахунок інших. На мій погляд, це ознака дрібної, поганої душі. Великою така людина не стане ніколи.
Дійсно велика людина ніколи не відчує потреби образити або принизити когось. Велика людина взагалі не дуже зважає на те, що про неї думають інші і як вона виглядає на їхньому фоні. Її це просто не цікавить. Тому, якщо хочеш бути великою - або просто достойною - людиною, слід вибирати вірний шлях самоствердження.
1) Неозначена форма (інфінітив) - писати, читати, думати, мислити, творити
2) Особова форма - пишу, читаю, думаю, мислю, творю
3) Безособова форма - написано, прочитано, придумано, замислено, створено
4) Дієприкметник - написаний, прочитаний, придуманий, замислений, створений
5) Дієприслівник - пишучи, читаючи, думаючи, мисливши, створивши
Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.
І ось гості прилетіли.
-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.
-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.
Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.
Одного разу мене моя подруга запросила на пікнік.Але пікнік робила не вона а її подруга.Моя подруга покликала не тільки мене а ще й одну мою подругу.Ми усі троє прийшли на те місце де був повинен відбуватися пікнік,аж тут я дізналася що та "подруга" повинна вибрати між нами.І вона мене не вибрала.Якщо чесно я від того часу уже з нею недружу.Тому що я б на її місці узяла двох дівчаток.Мене ця історія навчила , менше довіряти людям.
