ПРО ТАТА.<span> У нас дружна сім’я, а на чолі її — наш тато. Я дуже люблю свого батька і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою. Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо приємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив — чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова — усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. А головне — працює із задоволенням. І тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи. Батько не дуже часто сварить мене. Досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. Інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. Але минає час — і я розумію, що він був правий. Ось такий у мене тато — суворий, але справедливий і люблячий.</span><span>
Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-rozdum-pro-vchinki-lyudej-5-klas/#ixzz3ugUGCCzq</span>
Розповідь про Ніну Матвієнко «Український соловейко» — так одного разу про народну артистку сказав Дмитро Гнатюк. Справді, голосу Ніни Митрофанівни Матвієнко може позаздрити кожен. Ніжний, таємничий, магічний, але з нотками тужливості тембр. Це все про неї, про українську птаху. Ніна Митрофанівна родом із Житомирщини. Вона народилася п’ятою дитиною у величезній багатодітній родині. Та це не завадило дівчинці стати символом усього українського народу. Ніна Матвієнко прославила Україну закордоном. Їй стоячи аплодували Польща, Чехія, Канада, США. А колеги з Нью-Йоркського театру La Mama E.T.C були в захваті від неперевершеної гри артистки. Співачка має досить оригінальний фольклорний тембр. Тому акапельне виконання ніби ковток свіжого повітря в спекотну погоду. Він виникає поступово й торкається кожної частинки душі та серця. Творчість Ніни Митрофанівни сягає глибини історії. Звучить в обрядових та ліричних піснях. І кожна з них давно стала народною. На відміну від попсових виконавців артистка співає не вустами, а душею, серцем. Вона проживає кожну пісню, ніби вперше. Ніна Митрофанівна Матвієнко – це справжній символ українського народу. Кажуть, що кожна нація має свого пророка. І такий пророк у нас є, зі своїм неповторним голосом. А її голос впізнає вся Україна
Запах м'яти дурманив розум.
Моя Україна-це пісні солов'їні.
Рум'яні яблука чекали мене на столі ще з вечора.
Зима в этом году вышла снежная - все дороги замело, крыши домов укрыты снегом. Да и редкое деревцо стоит, не покрытое инеем. А вдалеке виднеются горы. В окнах горит свет - редкий прохожий сейчас выйдет в такую красивую, но холодную погоду. Хотя, кто то и осмелился - вон, видите - там тропинка протоптана, до самого домика. Или может это кто-то забыл дров набрать для печки? Или собирается разжечь камин и попить кружку-другую горячего чая с родными.