Наголоси в словах речення пропоную виділити велики літерами:
СухЕ лИстя дощЕм спадАло з дерЕв, торкАлось об гІлочки й шарудІло.
Привіт, Мишко, як справи?
- Привіт! Ти бачиш, Яночко, я по вуха у пригодах. Вчора їздили на велосипеді з другом до річки, так назад пленталися пішки сім кілометрів, ще велосипеда на собі несли.
- І як, прийшли?
- Ха, краще сказати: «доповзли» або «дошкандибали».
- А чому ж ви добиралися пішки?
- А тому що біля річки хтось швендяв. Поки ми купалися, поцупив переднє колосо та й учимчикував. Зробив нам сюприз!
- Слухай, Мишко, скільки слів цікавих є в мові з приводу твоєї ситуації!
- Оце тільки й втішає, що мова в нас багата. А от люди деякі зустрічаються, що заслуговують лозини...
1.А я стою похилившись думаю гадаю
2. Буйний вітер замовк, пролетівши.
3.Степом широким, припавши до гриви, месник летів на пекельнім коні
4.Дівчата бігли не чуючи ніг
5.Андрій, побілівший від страху, побіг куди очі вели.
6.Травиця, стоптана кіньми, припала додолу.