<span> </span><span>Настала сонячна весна. Птахи, що вже повернулись з вирію перелітають з гілки на гілку з веселим крекітом. На річці ще плавають останні острівці криги. Все це огорта таємничий спів тоненьких джерелець талої води. Маленькі дітки кожного дня радіють їм і пускали по воді паперові човники. На алеях і парках вже видніються маленькі зелені стеблинки травички. Весна завжди дарує мені натхнення</span><span>Ⓐ</span>
Снежна королева, я очень вас прошу, отпустите моего младшего братика Кая. Вы очень добры, но я очень хотела бы вернуть его обратно в теплый дом. Я понимаю, что вам нужна помощь. Возьмите меня вместо моего братика. Он слишком мал и слаб, чтобы выполнять ваши требования. Пожалуйста, верните моего братика.
Або прокляття роду Кулаківських
<span>Ви йшли, як сон
</span><span>От ніби вчора
</span><span>вуалею стелився</span>
Михайлик-жвавий сільський хлопчик, з дитинства дуже любив природу. Був дуже допитливий, часто розмовляв з дідусем про рослини, явища природи, тварин. Любив читати, більшість про природу