Я б хотів бути Федьком халамидником . Федько це син бідного робітника ,
хоча його батько бив його за непослухи но він мав доброту і милосердя .
Він забирав іграшки у дітей і пізніше одавав . Він був бешкетником , ну це незаважало йому бути добрим до оточуючих .Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя захотів і собі похизуватися перед хлопцями. Федько не байдужий до чужого нещастя, він благородний, готовий прийти на виручку. Толя навіть не подякував Федьку за те, що той врятував його від смерті<span>
</span>
Як би я потрапив до країни яян то я б познайомився з усіма жителями цієї країни. Я б допоміг тому, кому потрібно була допомога, і тим кому було важно закінчити справу. На самов початку жителям країни було не звично, бо вони звикли говорити тільки я. Але з часом вони б звикли, і почали робити те саме. Тоді країна змінилась на краще б, і усі допомагали одним одному.
Хлопчики-Кмітливі, сміливі, добрі, милосердні, справедливі, невідступні в захисті своїх гуманних переконань.
Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі
Смотри берешь персонажа и с чемто его сраниваешь.Ну типо хитрай как лис,умная как сова,понял(а)?
Твір "Гер переможений" мене надзвичайно вразив,особливо сам сюжет. Я сам(а) відчула на собі ті втрати та сльози. Перш за все цей твір розповідає нам про життя під час війни та про любов, а саме Фрадріха до своїх діточок. В творі розповідається про відбудову зруйнованого міста німцями та відносини між німцями та Фрідріхом. Сюжет твору для мене став хвилюючим, але мені не сподобався той кінець:"Одного ранку його знайшли під стіною барка,де він стояв спиною до людей,понуривши голову". Це новела і саме тому така несподівана кінцівка. Мені здається що Любов Пономаренко не дарма написала такий твір, вона хотіла до нас донести,що ми не повинні бути байдужими та те,що не повинні скаржитися на життя,адже раніше воно було ще гіршим.
