Читаешь его пару раз, ты должен понять смысл стиха. Потом учишь по четыре строчки, когда выучил - пробуешь рассказать его весь, если не получается учишь дальше. ...Выучил, надо повторить через 5мин, потом через 30 и перед сном.
Сонца уствала на захадзе.(на захадзе акаличнасць).Снег падау вячоркам(вячоркам акаличнасць,падау у нескладовае).Сягоння я быу вясёлы(сягоння акаличнасць,быу у нескладовае).Арцём узрадвауся падарку пад ёлкай(пад ёлкай акаличнасць,узрадвауся второе у нескладовае,именно ёлкай т.к. елка не наряженное дерево).Николи не раби зла(николи акаличнасць)
Після пригоди що трапилась з Юрком,пройшов цілий рік.Мама відправила його в село до бабусі та він не хотів їхати йому було соромно за те що сталось минулого літа .Коли він побачив Тосю не вагаючись підійшов і вибачився вона не впізнала Юрка але згодом пригадала Юрко кзаав шо йому дуже сорормно ,пізініше він пішов до сільських хлопчиків також вибачився та хтось з хлопчаків мовив "Якщо ти протягом цілих канікул шануватимеш природу,не нищитимеш її то ми тобі вибачимо" .Він так і робив повернувшись додому Юрко зрозумів як важливло берегти пррироду
<span>Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе.
</span><span>Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
</span><span>До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
</span><span>Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягнеш, крім батога.
</span>А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.
«Вона яскра-яскра-яскррава!
Таку чужу нескромну птицю
тримать годиться
<span>тільки в клітці!»</span>
