Здрастуй, мій улюблений лицарю Робін Гуд! Ти навіть не уявляеш, як приємно до тебе звертатися, та як мені хочется зустріти тебе у житті. Але, нажаль, це неможливо, тому поспілкуємося с тобою в уяві.
Коли я беру до рук книгу, я забуваю про все на світі, мої думки та мрії ринуть до тебе. Я малюю твій образ – перш за все ти дуже порядна людина, яка завжди відповідає за своі слова та діі, у реальному житті це велика рідкість. Кожного разу я можу придумувати тобі іншу зовнішність, але є в мене давній друг, який і не підозрює про мої почуття до нього, тому ти, мій улюблений герой, точна його копія.
Ти – дуже відважний та самовідданий; захищаючі слабких та ображених, не потребуєш вдячності, бо вважаєш, що справжня людина робить це не заради слави, а просто так повинно бути. Ніколи не піднімеш руку на жінку, бо знаєш, що жінка – то матір, а матір – то найдорожча людина на землі.
Але ти вмієш бути й жорстким та принциповим, якщо діло стосується прийняття дуже важливого рішення, особливо коли мова йде про життя людини. Для тебе не існує людей поганих – ти вважаєш, що кожна людина може помилитися і має право на виправлення своїх помилок. Ти поважаєш усіх, навіть тих, яких людське суспільство викинуло на узбіччя життя.
Коли ти кохаєш, твоє серце розкрите для почуття і воно ніколи нікого не обмане, бо твое почуття справжнє, щире та відверте! Ти – дуже уважна та чуттєва людина до почуттів іншого, бо розумієш, що обман ніколи не принесе щастя, а розбите серце ніколи не пробачить болю. Тільки справжні почуття надихають людей на велики вчинки та можуть зробити звичайну людину надзвичайним героем.
Дякую тобі за це, мій улюблений герою, я дуже хочу бути такою ж людиною, як ти, щоб люди на моєму життевому шляху згадували мене тільки добрими словами. Я думаю, що ти існував саме заради такої мети.
Птахи- чудові, прекрасні, вільні літати. Та є ластівки а з ними і яструби. Сильніший поїдає слабшого і їхній вільний політ перетворюється у випробування на життя. Так само теперішнє суспільство може поїдати і простих людей. Тільки люди запевнять себе що вони вільні, робити все по своєму, що можуть літати серед своїх, ними відразу користуються сильніші. Птах тримається зграї заради безпеки відчуття потрібності, єдності, мети долетіти до кращих країв. Як і птахи люди досягають своєї мети разом, рухається в майбутнє і прагнуть до щастя. На мою думку птахи чудові створіння які іноді людяніші за самих людей. Головне поважати їх і жити з ними у єдності.
Шанування батьків — один з найсвятіших обов’язків дітей. Батько й матір — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. З них починається родина, що є святинею людського духу, хранительницею благородних почуттів: любові, вірності, синівської та дочірньої вдячності. Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені у казках, легендах, прислів’ях та приказках.
«Стежечка» Калинець Ходім зі мною стежечко обережно не зачепися за камінець переступи соломку і під спориш не ховайся все одно бачу а там за городом ого як ти виросла сама біжиш через струмок перескакуєш батіжком по пилюці цвяхаєш за суницею збочуєш топчеш горох при дорозі коли б глянути стежко он з тої гори на всенький світ тільки не поспішай така верчена ти як дзиґа але ж світ красний голова