Тема про україну в старовину,а ідея, щоб люди дізналися про історію україни
Є правдавні скарби, які намертво лежать у землі. Але є і живі
скарби, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До
таких скарбів належить і лірична пісня. Україну не можна уявити без
пісні. Скільки вона має чудових перлин-пісень - багатих, цікавих за
змістом і мистецькою формою. Ось одна з них - "Віє вітер на долину".
Глибоким смутком пройнята ця лірична пісня. У ній ідеться про дівчину,
яка вийшла заміж у чужий край. Але "з'ізджається рід до роду на любу
розмову". Брат запитує свою сестру, як їй живеться.
Ти, сестро, небого, Чи привикла там жити, Де ворогів много?
І лине сумна оповідь сестри, яка живе "поміж ворогами", "як у полі криниченька". Нелегке це життя, безрадісне, бо
... хто іде, а хто їде - Водиці нап'ється, А із мене, нещасної, Хто хоче сміється
Згадує вона вогник рідної хати і батьківський поріг, батька й матір,
радіного брата. І дівчина доходить висновку, що немає "роду рідного, як
брат сестриці" і кращих "над отця та неньку". Але така вже доля всіх дівчат: ставши дорослими, вони виходять заміж, і, за звичаєм, залишають рідну домівку.
Ой роде ж, мій роде, Ой роде ж мій милий, Розійшлися по Вкраїні, Як туманець синій
Та, на жаль, не всім щастить у подружньому житті. Часто-густо молоді
жінки стикаються із непорозумінням, грубістю свекора й свекрухи, інших
членів родини чоловіка. Тому й "ворогів много", як співається у цій
зворушливій, сумній пісні. І єдине, що зігріває молоду жінку, - це
згадки про свою колишню родину та сподівання на взаєморозуміння з
чоловіком, бо ж "нема в світі вірнішого та над дружиноньку". Адже тепер
тільки він може захистити її від лихослів'я та знущань. Чарівна, але водночас сумна, ця пісня давно стала улюбленою і полонить душу й серце багатьох поколоінь людей
Одне з найбільш неприємних занять, яким змушена займатися кожна людина – це хворіти. Хворіти ніхто не любить, тому що це робить тебе слабким, порушує твій звичайний розпорядок дня, вириває з суспільства і не дозволяє домагатися поставлених цілей. Крім того, від хвороб іноді вмирають. Втім, помилково вважати, що самими неприємними хворобами є фізичні хвороби. Існують також і духовні хвороби. Їх особливість в тому, що від них дуже важко вилікуватися, деякі хвороби духу заважають людині жити, розвиватися, бути щасливою і рухатися вперед назустріч мрії. У той же час слід зазначити, що категорія духовних хвороб є досить суб’єктивною, кожна людина вкладає в неї різні розуміння. У цьому творі я перерахую те, що саме я вважаю хворобами духу.Як мені здається, однією з найбільш серйозних хвороб духу є невпевненість у собі. Вона має безліч проявів, але, як правило, людина, яка не впевнена у собі, не може повірити в те, що вона здатна зробити те, що здається їй важким. Це може бути досягнення певного результату в навчанні, спорті або духовному житті. Крім того, невпевненість у собі може виявлятися в невпевненості в тому, що людина гідна певних благ чи переваг, які існують в світі. Набагато краще, якщо людина адекватно оцінює свої сили, знає свої сильні сторони і недоліки. І якщо щось дійсно є її перевагою, вона використовує цю якість для того, щоб зробити світ навколо себе краще і поліпшити деякі власні особисті справи.Наступною серйозною хворобою духа є страх. Звичайно, страх – це природне почуття кожної людини, тільки дурні ніколи його не відчувають. Втім, іноді люди бояться чогось абсолютно нормального. Наприклад, у деяких випадках людина боїться звернутися до іншої людини з будь-якої причини або зробити щось для покращення свого життя. Як не дивно, але такий страх може долати людину роками, і це буде приносити людині величезної шкоди.Таких хвороб духу існує просто безліч. Кожна людина може навести кілька своїх. Втім, всі вони мають дещо спільне і дуже важливе. Спільним між ними є те, що від них дуже важко позбутися. Дух людини формується в ранньому дитинстві, надалі він зміцнюється, розвивається, але деякі хвороби духу можуть бути притаманні особистості протягом усього життя. І тоді вони будуть висмоктувати з людини життєву енергію і сили. Саме з цієї причини їх потрібно якомога раніше виявляти і боротися.<span>
</span>
Лось загинув. Але до дітей прийшов меньший лось і вони пообіцяли захичати лося.