<span>Содержание [убрать] </span>1 Биография1.1 Детство и юность1.2 1840-е годы1.3 Пребывание в Оренбургском крае1.4 Петербургский период1.4.1 Адреса в Санкт-Петербурге2 Шевченко как поэт2.1 Национальные мотивы2.2 Религиозно-нравственные мотивы2.3 Политические мотивы2.4 Образы семьи3 Шевченко-художник4 Литература4.1 Издания4.2 Переводы5 Память5.1 Названы в его честь5.2 Мемориальные доски5.3 Изображения на деньгах5.4 Изображения в филателии5.5 Памятники Шевченко5.6 Киновоплощения5.7 Другое6 См. также7 Примечания8 Литература9
1
1.
1.
1. 1. Рішення Остапа. 2. Гвалт у панському маєтку. 3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі. 4. Остання мить перед розставанням. 5. Згадка з дитинства Остапа. 6. Втеча Соломії разом з коханим. 2. «Переправа» 1. Темна осіння ніч 2. Чекання переправи 3. З’явлення човна 4. Козацькі вартові 5. У млині Якима 6. Переїзд 7. Поранення Остапа. 3 «У плавнях» 1. Втеча від варти 2. Перев’язування рани 3. Соломія шукає шляху 4. Плавні 5. Пожежа у плавнях 6. Марення Остапа 7. Остап віч-на-віч із вовком 8. Думки і бажання героя 4. «У циган»: 1. Циганська хатина. 2. Господарі. 3. Благання циган Соломією. 4. Остап під опікою старої циганки. 5. Побут циган. 6. Соломія вирушає на заробітки. 7. Арешт циган і Остапа. 5. «Боротьба за врятування Остапа»: 1. Домовленість Соломії з болгарином. 2. Радість Соломії. 3. Арешт Остапа. 4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку». 5. Підготовка до визволення Остапа силою. 6. Річка. 7. Поєдинок з вартою турецького човна. 8. Смерть Соломії та Івана. 6. «Доля Остапа»: 1. Брудна хвиля овечої отари. 2. Маленька халупка. 3. Вітер. 4. Остап — старий дід. 5. Розповіді Остапа про своє минуле життя.
У літературному доробку великого українського письменника І. Франка є чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Всі вони мають велику мистецьку цінність. Але я особисто віддаю перевагу Франкові, його яскравій і неповторній, ніжній ліриці, його віршам про кохання. Мім улюблений твір поета — вірш «Чого являєшся мені у сні?», який увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом.
Що робити милуватися?Типо так?
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів допомогла у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.