Василь : хлопець гарний , русявий , ідеальний , був чепурний , уси козацькі , очі великі , як зірочки , на виду рум'янний , моторний , звичайний ; жупан на нього синій і китаєва юпка , поясом з оглицької коломийки , у пляжкових штанях , чоботи добрі .
Маруся : Висока , пряменька , як стрілочка , чорнявенька , очиці - як тернові ягідки . брівоньки - як на шнурочку , личком червона , як гарненька роза , що в саду цвіте , а губоньки , як квіточки розквітають , як одна на ниточці нанизані .
1.Ім'я героя. 2.Рід .3.Село .4.Вік .5.Сім'я .6. Лицарські ремесла .7.Мрія героя. 8.Риси характеру .9.Найважливіші епізоди із життя героя .10.Моє ставлення до героя. 11.Думки інших персонажів про хлопця
<span>Якби я потрапила на іншу планету , я б першим ділом подивилася , чи придатна для життя ця планета . Якщо так , то далі я б постаралася знайти ознаки життя. А якби я знайшла якісь рослини чи водні об'єкти , то привезла б зразки на землю. Якщо на цій планеті є сліди розумних живих істот , то постаралася б налагодити з ними контакт. Я б з'ясувала у них , чим вони харчуються , де живуть , який клімат на планеті і чи є на ній тварини . Коли я все це дізнаюся , то повернуся на землю і повідаю світу про цю планету . <span>Вчені б її досліджували і дали їй назву </span></span>
<span>Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої.Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір.
</span>Життя Тараса Шевченка — подвиг. Я часто замислююсь, чи може людина жити без мистецтва, без літератури, без пісні? Думаю, ні. Ким би вона не була, людина не може існувати без спілкування зі світом прекрасного.Багато митців, які своїм талантом зворушили людські серця, не дають нам цього зробити.Безсмертне ім’я Тараса Шевченка та його твори ось уже скільки років живуть у серцях народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджуючи щирі й благородні почуття.Поет вийшов з народу, бачив його тяжке життя, гіркі сльози. Ці сльози сповнювали серце письменника ненавистю до гнобителів. Разом з тим, він безмежно любив свою Батьківщину, свою Україну, любив її народ і, дивлячись на його страждання, не міг мовчати.Все життя Тараса — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до світлого майбутнього, допомогти повірити в свої сили, запалити в ньому вогонь ненависті до пригноблювачів.<span>Два геніі мала Україна — пісню і поета Шевченка, рівного якому в історії духовності важко знайти. Він дорого заплатив за своє безсмертя. Доля з лишком відпустила йому страждань. Та він завжди лишався вірним своїй рідній Україні. Шевченко знав її минуле, бачив сучасне, і йому було гірко від того, що бачив</span>
Лаврін і Мелашка були більш добрі до людей,а Карпо та Мотря вони були більш скупі вони постійно сварилися за якоїсь дурниці,А виник конфлікт тому що почала худоба заходити на територію Мотрі та Карпа здається так
