Лелеки - це символ продовження роду. З давніх давен люди вважали лелек щасливою звісткою. <span>До лелеки українцi ставляться з великою пошаною. Двiр, де є гнiздо цього птаха, вважається щасливим. У селi, де є хоч одне лелече гнiздо, не буде бiди вiд блискавки. Мабуть, повага до лелеки викликана тим, що вiн є радiсним вiсником наближення весни.</span>
<span>Гекльберри Финн — бездомный оборванец, юный пария Санкт-Петербурга на Миссисипи, сын городского пьяницы, «ленивый, невоспитанный, скверный мальчишка», «не признающий никаких обязательных правил», с точки зрения всех матерей города, у чьих детей он тем не менее в большом почете. Вольная птица, Г. живет в бочке, а в хорошую погоду — под открытым небом.</span>
Неслухняний"Не було того дня,щоб хто-небудь не жалівся на Федька:там шибку з рогатки вибив;там синяка підбив своєму "закадишному"другові..." Сильний"Битися з ним і не пробуй,-перший по силі на всю вулицю.Ураз тобі дасть підніжку,зімне,насяде й пита:-Ну?Нажився на світі?Говори!" Сміливий,гордий"Тут же підскакує до Стьопки,хапа нитку й рве її до себе.Нитка тріскає,змій диркає....Вигляд у нього гордий." Впертий"Федько не як всі діти поводиться.Він не плаче,не проситься...Мати лає,грозиться,а він хоч би слово з уст,сидить і мовчить" Злий"-Що?Уже знов?-питає батько,глянувши на Федька.Федько ще більше насуплюється й починає колупати пальцем кінецю столу.А мати розповідає....." Сумний"Федько витирає сльози,що виступили з його очей,бере гроші й ховає в кишеню....." Здивований"І за що Бог покарав такою сибірякою...А батько нічого йому не каже,...." Наляканий"-Скидай,сучий сину,штани!-раптом грізно звертається батько до Федька.Федько спідлоба дивиться...." Втомлений"Федько ловко заткнув палицю в купу мокрою снігу,зняв шапку й витер піт:-Ху!...." Боязкий"Федько трусився,коліна його зігнулись і хилиталися на всі боки.Він мовчав....."
Олеся Запорожець.
Портрет: "Вона не була звичайною дівчиною. Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Юувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала біля хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами".
"Як гарно ти пахнеш люистком!"
"Вона була вже не красива і не молода, не чорнява. У неї було сиве веолосся і брудні, вимучені руки, з усіма слідами холоду,голоду, лісу, байраків, земляниї ям і нужди".
Характер: " Була Олеся тонкою, обдарованою натурою,тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою чесним родом. Легковажні хлопці трохи соромились Олесі, вважаючи її за горду і неприступну..."
Ставлення до людй: "-Та діло й зовсім не в тому,хто більш чи менш винен.
-а в чому ж?
-У нещасті роду...В нашому роду. Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, родити дітей,щоб не перевівсь народ. Глянь,що робиться. Множество мільйонів гине. За це ж вмирають наші, як би там не бились. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки"
"О матінко, які ж ми нещасливі! Яка нещаслива земля наша"