А) "Живопис - це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують".
Михайло Коцюбинський - український письменник, імпресіонтіст, громадський діяч. Всі його твори про що б в них не йшлося мають опис природи та передають почуття письменника. Давайте розглянемо на прикладі твору "Інтермеццо" - найбільш імпресіоністичний опис природи серед всієї його спадщини. Вже з самого початку відкривши твір та побачивши перелік дійових осіб: "моя утома, тяжка рука города, вітер" - ми уявляємо всі ці компоненти.
Відчуваємо подих вітру, бачимо перед собою міський смог, заасфальтовані вулиці та рутину, а утома виглядає великим мішком, який безжально впав нам на плечі. Читаючи його описи природи - ми бачимо все перед собою так, наче самі гуляємо тим самотнім полем, де є тільки митець і природа.
Живопис, поезія, музика - все це ми створюємо власними руками під впливом почуттів, але якщо задуматися, то більшість творів саме про природу.
Я згодна(ний) з твердженням, що "живопис- це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують". Поезія - це краса, а краса - це природа. Лише те, що створено природою можна назвати істинно красивим. Людина, природнє створіння, красива, поезія, створена людиною-особлива.
Алиса была прекрасной девочкой подев дракона она прыгнула в крольчачюю нору и спокойно продолжала жить Но за ней следил и помогал кролик
Відомий український письменник Всеволод Нестайко народився у м.
Бердичеві у 1930 році у родині державних службовців. Після школи він
закінчує філологічний факультет Київського державного університету, а
потім працює у таких журналах, як «Барвінок» і «Дніпро» та у видавництві
«Молодь». Разом з тим він займається творчістю і пише сценарії для кіно
та дитячі твори. Найбільш відомими з цих творів є оповідання «Пригоди
Грицька Половинки», «В країні сонячних зайчиків», «П’ятірка з
хвостиком», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», та, звичайно ж,
«Тореадори з Васюківки». Оповідання і повісті й В. Нестайка перекладені
багатьма мовами світу.
<span />
З оповіданням «Тореадори з Васюківки» ми нещодавно познайомилися на
уроках української літератури. Воно мені дуже сподобалося, бо це
надзвичайно цікава історія, і події, описані автором, мене дуже
захопили. Головними героями цього твору є звичайні школярі Ява Рень і
Павлуша Загородній, які мешкають у селі Васюківка. Це справжні
бешкетники, фантазери і порушники шкільної дисципліни. Але разом з цим –
це дуже добрі і чуйні хлопці, які бажають іншим лише добра.
Ява Рень – це відчайдушний енергійний хлопець. Але звідки ж взялося
таке незвичайне ім’я – Ява? Так назвав себе сам хлопець, коли йому
виповнилося лише півтора роки. Мале пискля хотіло сказати «Я – Ваня», а в
нього вийшло лише «Ява». Ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до
собачого хвоста, оте «Ява». Справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не
називав.
У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлоп�.....
Толя був не звичайною дитиною він любив диких звірів які жили у лісі полюбляв влізти у різноманітні халепи наприклад коли він замазав новий спортивний костюм на залізниці але він чесно признався наприклад мені дуже сподобалося як він приніс до школи змійку і налякав нею вчительку.