Ответ: Існує стародавня китайська приказка : "Боїшся - не роби. Робиш - не бійся. Зробив - не шкодуй". Вона показує, що коли треба щось робити, то не можна зупинятись і переживати. Добро варто робити завжди і не важливо боїшся ти чи ні. Адже саме завдяки добрим людям цей світ тримається міцно і впевнено. Боятися чогось, когось - погана звичка, від якої варто позбуватися. Інакше вона супроводжуватиме вас протягом усьго життя і ні до чого хорошо це не приведе.
Тому роблячи діло - роби сміло!
Бонгар як стояв, опершись трембiтою в землю, так i застиг.
(Михайло Коцюбинський. Тiнi забутих предкiв)
Та ось вiн кланяється, складаючи руки побожно на грудях, як бачила се лиш у Маври, коли її хто обдаровував i вона з великою пошаною дякувала - i нараз станув.
(Ольга Кобилянська. В недiлю рано зiлля копала)
<span>Надвечiр надiвши чистеньке плаття, аж до собору пiшла - так, безцiльно. </span>
<span>(Олесь Гончар. Собор)</span>
Парний кам'яний круг, або парний коло, що виготовляється іноді з дерева, із застосуванням металевих вставляються в нього ріжучих елементів, або ж виготовляється іноді з інших будь-яких матеріалів, що використовується в ручних млинах
«Давня казка» Лесі Українки аналіз Тема «Давня казка»: зображення боротьби трудящих проти своїх поневолювачів та ролі і місця поета у визволенні народу від гніту. Ідея «Давня казка»: уславлення мужності, цілеспрямованості, віри у щасливе життя (поет); засудження жорстокості, жаги до збагачення, прагнення поневолити народ (Бертольдо). Основна думка: у пошані народній завжди залишаються ті, хто захищав, відстоював інтереси простого люду, жертвуючи своїм життям. Жанр «Давня казка»: ліро-епічна соціальна поема-казка. (Від казки — зачин, події відбуваються в давноминулі часи, в якійсь невідомій країні, головні персонажі — поет і Бертольдо — зустрічаються тричі, як і в казках.) Віршовий розмір «Давня казка»: Чотиристопний хорей «Давня казка» художні засоби епітети: люди добрі, поет нещасний, сумна діброва, рими-соколята, думи-чарівниці,прудкії коні,вільні руки. метафори: не цвіла урода гожа, сонечко червоне заховалось за діброву, час леті, пісні ідуть по людях. порівняння: розливався людський стогін всюди хвилею сумною, краще смерть, ніж вічний сором, і мов сон, життя минало. гіпербола: розходилась по світу стоголосою луною антитеза: у мужички руки чорні, в пані рученька тендітна. інверсія: раз у раз ходила молодь пісні – слова вислухати. фразеологізм: спіймати вітра в полі архаїзми: граф, графство, герольди. Композиція «Давня казка» Твір складається з чотирьох розділів. Експозиція: знайомство з поетом. Зав’язка: зустріч поета з Бертольдом. Кульмінація: конфлікт між Бертольдом і поетом. Розв’язка: довічне ув’язнення поета, його смерть; А поетові нащадки Слово гостреє гартують. Проблематика і мотиви твору роль митця в суспільстві; служіння музі й народові; суть людського щастя, вдячності; воїни заради збагачення. Мовно-виражальні засоби «Давня казка» а) Поетичний синтаксис: антитеза, інверсія, фразеологізми. («Час летів, немов на крилах», «Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився», «Золотих не хочу лаврів», «спіймати вітра в полі»). б) Тропи (епітети, метафори, порівняння): сумна діброва, римисоколята, думи-чарівниці; «сонечко червоне заховалось за діброву», «час летів», «розливався людський стогін всюди хвилею сумною», «пісні ідуть по людях» і т. д. в) Лексика твору: загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору (граф, графство, герольди). г) Особливості вірша: в його строфах заримована лише половина рядків.
Я б порадила Микиті бути не таким хвалькуватим.Адже якби він не так хвалився то не сталася б біда.Це слугує дати ще одну пораду йому:мати при собі більше розуму.(переносне значення)
