Ответ:
Як відомо Григорій Сковорода буд одним із відомих філософів та поетів. Основне спрямування його праці зводиться до дослідження людини, її існування. Науку про людину та її щастя Сковорода вважав найважливішою з усіх наук.Таким чином, філософ наполягає на тому, що життя людини має бути радісним, і зробити його таким може тільки вона сама. Г.Сковорода мислить щастя досяжним для всіх.
Щасливими не стають, щасливими народжуються. Люди стають щасливими дуже швидко. Батьки- це щастя для кожної дитини. Щасливі люди стають тоді, коли людина радіє, щось відчуває. ЩАСЛИВА ЛЮДИНА, ЩАСЛИВІ ЇЇ БАТЬКИ. ЩАСЛИВА ДИТИНА, ЩАСЛИВЕ ВСЕ НАВКРУГИ Ніколи не сумуй, і завжди будь щасливий
Бертольд: виступає в тексті як уособлення зла, злий, підступний, користується даром поета на користь собі, здатний кохати, віддав би все заради графства і замка
Поет: добрий, здатний кохати, використовує свій дар на користь людям, ввічливий, для нього немає більшого багатства, ніж поле, річки, сонце, небо.
А)дід Андрій,син Степан, жінка Палажка та діти -Петро,Павло і Ганнуся
б)привчання Павлуся до лицірського ремесла
в)любов Павлуся і Ганнусі
г)напад татарів
2.Втеча Павлуся від татарів:
а)козак знаходить Павла
б)зустріч братів
в)прозповів про сім*ю
3.План нападу на татарів
4.Битва козаків з татарами:
а)побачив все що розказував дідусь
б)розгром татар козаками
5.Батко з синами:
а)Павлусь зник
6.Продаж в полон:
а)високий чоловік
б)дорога до татарів
7.Важка доля:
а)слухняний Павлусь
б)втеча
в)раптове повернення
г)покарання
<u /><u>г)</u>Павлусь врятований від покарання<u />
8.Щасливий Павлусь:
а)Девлет-гірей
б)гарна одежа
в)зустріч з сетсрою
9.Радісна новина:
а)Павлусь вільний
<span>б)добре серце Павлуся</span>
Це велике чудо – уміння говорити. Наше мовлення – це відбиття наших думок, учинків, поглядів, нашого духовного миру. Без великого дарунка мовлення людина втратила б більшу частину самого себе. За допомогою слова ми можемо відстоювати власну думку, переконувати, сперечатися
Безцінність людського мовлення відбита в численних мудрих висловленнях, прислів’ях, приказках різних країн і культур. «Живе слово вчить», – говорить антична мудрість.<span>
</span>
