Я в сукні новенькому йду,
<span>На мені білий фартух. </span>
<span>Ось летский сад, а в тому саду </span>
<span>І я нещодавно співала. </span>
<span>Прощай, знайомий дитячий садок, </span>
<span>Тепер мені в школу треба! </span>
<span>- Галинко! - малюки кричать </span>
<span>І махають мені з саду. </span>
Вони кличуть:
<span>- Зайди зараз </span>
<span>В наш дитячий сад веселий! </span>
<span>- Ні, - кажу, - мені треба в клас, </span>
<span>Зайду потім, зі школи. </span>
<span>І всі мене вітають, </span>
<span>В саду зібравшись рано, </span>
<span>Адже я з сьогоднішнього дня </span>
<span>Навчається в школі стану.</span>
Всеволод нестайко. кмітливий, життєрадісний.
Пише, мріє, радіє.
Написав відому на весь світ книгу.
Письменник
Сенкан про Лоскотона
Лоскотон
Веселий, безстрашний
Смішить, не боїться, перемагає
Мені подобається сміливість героя.
Оптиміст
Сенкан про Плаксія
Плаксій
Жорстокий, несправедливий
Знущається, кривдить, переслідує
Добре, що його переможено!
Зло
Реальне: Клим. Кактус ( це ж кличка)
Фантастичне: Синьомордики, ТТБ, жовте авто - машина часу, хлопчик герой, який рятує світ.
Всі події
, які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони
відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності
від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей
проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не
можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а
природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не
поза нею. Прекрасний приклад цього <span>Тореадори з
Васюківки"- це пригодницько-гумористична повість. Історія ця надзвичайно
цікава. Події, описані автором, настільки захоплюючи, що хочеться читати цю
книгу від першої до останньої сторінки ще і ще. </span><span>
Головні персонажі повісті — це Ява Рень і Павлуша
Загородній. Вони звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники,
фантазери та "зривщики дисципліни".
<span>У одного з них дуже незвичне ім'я — Ява. В повісті
розповідається, що то він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора
роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло
"Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до
собачого хвоста. У Івана "руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно
вкрите веснянками." Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай
саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою
прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець
здатний не тільки на бешкетування: коли сталася прикра подія з
переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з
української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон
Кукурузо". </span>
<span>Павлуша Загородній — це кращий друг Яви. Він
більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє
стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. </span></span>
<span>Васюківські "тореадори" завжди мають
благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у
прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити
помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють
нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки
незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час
рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих
"шпигунів". </span>
<span>Бажання і наміри Яви і Павлуші дуже зрозумілі їх
одноліткам. Напевно, головне, про що хоче сказати автор: дружба — це велика
сила! І так важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою
в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації. Це дає нам
зрозуміти слова:безсмертя і добро-дружба;вічість і краса-друзі.Ось це і є
основою житя людини на землі.</span>
