Композиція «Скарб»
Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами. Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.
Я вважаю, що в мені достатньо яянина. Тому, що ми кожен день стаємо яянами. Наприклад я сможу це зробити, а насправді ні. Треба утримувати в собі яянина. Тому,що ти сам можеш стати егоїстом який робить все для себе.
<span>Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.Но это сочиняла не я, просто в интернете ее нашла, может тебе и подойдет!</span>
Був собі колись білосніжний котик
Всі сусіди звали котика "Муркотик
І колись зустрівся котик
з другом із казок
звали чудасію ту Зайчик -полохайчик
Подружились ці герої і співали і скакали.
Горя няшки ці не знали!
