Ответ:
Книга "Дорогой ценой" мне очень понравилась. Она показала мне, что человек ради любви способен на многое. И что любые трудности можно преодолеть пр желании и усердии
Народ Шевченка не забуває i нiколи не забуде
Поезії великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка - були написані більше сторіччя тому. Це дуже великий проміжок часу - багатьох письменників, що жили в ті часи, вже забули. Але не Кобзаря. Він назавжди залишиться у народній пам'яті, бо він сам вийшов з народу, писав для народу і у своїх поезіях виражав чаяння свого народу.
Книги Шевченка видаються великими тиражами; їх читають і перечитують. По всій країні стоять пам'ятники Шевченку, і дуже часто там можна побачити живі квіти. Його ім'ям називають школи, вулиці і навіть населені пункти. Шевченківські поезії читають дітям у дитсадку, школярам у школах. Дев'ятого березні - в день народження Кобзаря - по всій країні проходять урочисті заходи.
Пам'ятає свого Кобзаря народ і буде пам'ятати - і через сто років, і через триста, і завжди.
Докія - молодша дачка Гриця Летючого. Її - голодну, маленьку, нещасну, холодну спіткало горе - її втопив власний батько! Вона не змогла втекти. До цього вона, як і її сеста Гадзуня жили бідно, не доїдали без мами.
Гадзуня - старша дочка Гриця Летючого. Вона, як і її сеста Докія жили бідно, не доїдали, без мами. На відміну від Докії змогла врятуватися від батькових рук, він її відпустив, сказавши бігти далеко у інше село і прибитися до добрих людей. Так вона і зробила
1.Сироманець найстарiший вовк!
2.Ущерб.
3.Знашомство из Сашком.
4.Будынок прыхыстi.
Карангы болме , лезде жету , алыстагы болме , оленди тындамау