Чи готовий я до вибору життєвого шляху і що при цьому я вважаю головним? Цікаве питання, над яким я нерідко замислююсь , адже вже не за горами доросле життя, яке повне несподіванок, як поганих так і хороших.
Життєвий шлях - це шлях, який ти проходиш самостійно, долаючи різні труднощі, проблеми, проживаючи найкращі моменти, запам'ятовуючи їх.
Особисто я, недостатньо підготовлений до свого життєвого шляху, але я вчуся, спілкуюся з людьми, які більш знають, більш досвідчені та набуваю якогось власного досвіду.
Роздумуючи над цим питанням, я також зацікавився про те, що є головним в виборі життєвого шляху? На мою думку, для мене головним та й для всіх людей, є вибір професії, яка є вирішальною частиною життя, тому що це частина, від якої залежить майбутнє кожної людини, адже головним завданням є те, щоб знайти своє місце у суспільстві.
Саме тому і потрібно вчитися, навчатися, займатися саморозвитком, самовихованням, вчитися на своїх помилках і головне визнавати свої помилки.
Я сподіваюсь, що все буде добре, я не буду опускати руки а йти до своєї мети не дивлячись на труднощі та перешкоди, які будуть у мене на шляху, чого бажаю всім! Ставте собі ціль, та йдіть до неї не дивлячись ні на що!
1.Нагадують героїв твору І.Карпенка-Карого "Мартин Боруля" і Мольєра "Міщанин шляхтич" Головні герої намагалися знайти кращє становища у вищих чинах.
Святополка в оповіді називали КАТОМ
Можу запропонувати такий варіант твору про улюбленого героя з "Чорної ради":
«Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про
доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими
та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.
Серед
усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не
козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим
його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі,
що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А
Петро завдяки своїй відвазі може.
Петро шанує батьків. Шрам, батько
Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати
закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою
Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав
важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на
степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».
Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.
Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою
довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього
лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм
улюбленим персонажем.
«РУСАЛОНЬКА ІЗ 7В АБО ПРОКЛЯТТЯ РОДУ КУЛАКІВСЬКИХ» ГОЛОВНІ ГЕРОЇ «Русалонька із 7в або Прокляття роду Кулаківських» головні герої та їх характеристика викладена в цій статті. Ця інформація допоможе зробити аналіз твору. «Русалонька із 7в або Прокляття роду Кулаківських» головні герої «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — повість-казка, що захоплює і дітей, і дорослих. У цьому творі письменниця говорить про дружбу і кохання, про честь, совість, про мрії і життєві шляхи. Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників. Сніжана— тітонька Софійки, доросла мрійниця. Сніжана, давно попрощалася з дитинством, але здатна по-дитячому мріяти. Вона добре розуміє племінницю,- адже й сама вірить у те, що коралі можуть принести щастя, адже вони передавалися від покоління до покоління протягом декількох століть. Образи хлопців, товаришів Софійки Софійка була закохана в однокласника — красунчика Вадима, але він виявився брехуном і дрібним злодюжкою. Сашко, сусідський хлопчак із багатодітної сім’ї, рідко відвідує школу, адже змушений заробляти хоч якісь гроші, щоб допомогти матері прогодувати сестричок. Вадим зневажає Сашка, називає його бомжиком, але хлопчик не дуже переймався таким ставленням. Саме Сашко в усьому підтримував Софійку, допоміг їй позбавитися привидів Повість-казка про Софійку та її пригоди — це твір, що відволікає від буденних життєвих проблем, робить життя яскравішим, а людей добрішими. Фантазія дівчинки змінює світ і долі людей, а прості предмети стають чарівними атрибутами казки.
