Прийшла весна і птахи почали повертатися з теплих краіів. Маленька пташка виришіла причупиритися й почала чистити своє гірячко . Зграйка горобців влаштували бійку біля годівниці .У вечірньому небі голосно розносився спів соловейка
Гроші — річ, котра на більшість людей має дуже поганий вплив. Багатії, здається, не мають душі, вони злі, скупі, нещирі й думають лише про власне матеріальне забезпечення. Як тільки людина починає володіти великою сумою грошей, одразу з’являється зайва впевненість і нахабство. Кожен прагне розбагатіти, та найголовніше — зберегти в собі всі високоморальні якості. Гроші завжди мали поганий вплив на людей, тому гарне матеріальне забезпечення не є для мене найвищим пріоритетом у житті.
Не можу не згадати комедії видатного українського письменника Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч». Автор зображує життя звичайних селян наприкінці дев’ятнадцятого століття. Карпенко-Карий засуджує та висміює людей, для яких гроші — найголовніша річ їхнього життя. Письменник зображує героїв, котрі все готові були віддати й зробити, аби збільшити свої статки.
Герасим Калитка — головний герой твору. Жадоба до грошей перетворила чоловіка на жорстокого, духовно обмеженого, хитрого багатія. Купівля землі — головна мета життя Калитки. Для того, щоб володіти деякою територією Герасим повинен мати багато грошей, а задля них він готовий на все. Як наймити, так і рідні працюють у Калитки на повні сили, та головний герой вважав, що всі лише «губами плямкають». Чоловік відверто заявляв, що шукає своєму синові лише дівчину з багатої родини. Перш за все — матеріальне забезпечення невістки, а почуття Калитку не хвилювали. Спочатку Герасим обіцяв, що дозволить наймичці Мотрі та синові Роману одружитися, та, на жаль, чоловік не тримав свого слова й вирішив поріднитися з родиною багатія. Не цінував, і не поважав Калитка й свою дружину. Вона була простою працьовитою жінкою. Параска змушена була проходити пішки дуже довгий шлях до церкви, аби чоловік не обтяжував коней.
Хитрий, кмітливий, підступний Калитка намагався купити якомога більше землі збіднілого народу, він не міг зупинитися. Головний герой мріяв про величезну суму грошей. Таких недалеких людей і шукав єврей Невідомий. Його здобич — це нерозумний народ. Шахрай запропонував Калитці купити сто тисяч фальшивих грошей лише за п’ять тисяч карбованців. Герасим, уявлявши себе неймовірно багатим, погодився на протизаконну аферу. Спочатку головний герой був щасливий, адже виявився переможцем, заплативши Невідомому лише три тисячі, замість п’яти. Єврей мав добрий досвід, і Калитка замість омріяних грошей отримав різаний папір. Виявилося, що навіть родина не відігравала головної ролі для Герасима. Він намагався покінчити життя самогубством: «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!» Калитка ридав не через те, що ледь не згубив свою душу, а через те, що «пропала земля Смоквинова!»
Отже, гроші — це лише засіб для існування. Ні в якому разі збагачення не можна робити головною метою життя. Деякі люди перестають цінувати рідних і близьких заради грошей. Здоров’я, благополуччя, кохання — ось, що має бути найголовнішим у житті кожного. Якщо ж і довелося стати дійсно багатим, то завжди треба зберігати в собі почуття гідності, не опускатися до рівня Герасима Калитки.
Нарешті прийшла весна. Ласкаве сонечко зигривае землю.Зеление молода травичка. На деревах зявляються квити. Як добре з весною.
-Привіт Ніно?
-привіт!
-Що купуєш? -спитала Ніна.
-Я купую дітям гостинці.
-Давно ми з тобою не бачились
- Так дуже дано.
- Може якось зайдеш до мене в гості ? - Запитала сусідка
та не роздумуючи відповіла: Так звичайно я дуже рада що ти мене запросила
