Невдовзі кожен з нас має обрати фах, який має визначити долю. Як же страшно помилитися у виборі майбутньої професії! Саме цей вибір для плину нашого життя цілком може стати вирішальним.
Ви помічали, як багато навколо нас халтурників і невмійків? Якщо невмійко – це той, хто чогось не вміє, але може ще колись навчитися, то халтурник – це людина, усвідомлено байдужа до своєї праці. Халтурник – це безвідповідальний і ледачий ремісник, який так і не став і вже не стане майстром.
Кажуть, що майстер – це той, хто знайшов своє покликання у праці. А ще кажуть, що справжнього майстра характеризують три ознаки. Перша – це високе професійне вміння, володіння тими прийомами, які забезпечують щонайвищий рівень роботи. Друга ознака – це творче ставлення до праці, своєрідний і неповторний "почерк”. Це те, що все виконане майстром робить неповторним, а самого майстра – незамінним. І, нарешті, третьою ознакою справжнього майстра є його прагнення прислужитися людям, бути їм по-справжньому корисним.
Ви можете заперечити: хіба ота корисність така вже необхідна? Навчився щось робити вправно, то й роби! Аби платили побільше. Та виявляється, все не так просто. Якщо праця майстра не є корисною людям, то й майстерність виявиться позбавленою смислу, навіть може суперечити інтересам людей, стати аморальною.
Кому спаде на думку визнати майстром кишенькового злодія? Або славетного шахрая, "великого комбінатора” Остапа Бендера? Або здібного вченого – героя роману Герберта Уеллса "Людина-невидимка”, який і не думав про те, щоб його відкриття стало для людей корисним.
Знайти своє покликання – значить виявити себе у праці, яка найкраще відповідала б складові душі, нахилам, здібностям. Пам’ятаєте ідею "сродної праці” Григорія Сковороди?
Самим лише навчанням створити майстра неможливо. Необхідна гармонія особистості з обраною професією. Тобто відповідність того, чого людина прагне, з тим, на що ця людина спроможна. Як було б прикро поповнити собою лави узаконених дипломами немайстрів! Щоб цього не сталося, потрібно одне: правильно обрати професію, відчувши своє покликання. А для цього необхідно навчитися правильно оцінювати себе. Це тільки на перший погляд просто, а насправді – немає нічого складнішого. Отже, пізнай себе - і знайдеш своє покликання!
Дієприкметниковий зворот:
Безмежний степ,укритий снігом,прокидався.Дерева,овіяні вітром,в моїх зацвітають очах.Цвітуть на моїх очах дерава,обліплені бруньками.Вже прокидається земля,укутана танучим снігом.
Дієприслівниковий зворот:
Дністер пливе,розливаючи сніги.Весна,радіючи прийшла на вкраїну.Цвітуть квіточки,шумно радіючи.Тане сніг,блиснувши на сонці.
Зима — дивовижна пора року. Сховавшись під білу ковдру, природа, немов у казці, занурилася в довгий, глибокий сон. Чарівниця-зима зачарувала, приворожила ліс. Всі дерева тягнуть до сизого неба оголені кришталеві гілки. Тільки ялини й сосни стоять зелені, так й дуб ще не скинув свого літнього вбрання. Листя його лише пожовкло та потемніло. Нижні гілки дуба шатром розкинулися над галявиною. Сніг набився в глибокі зморшки кори. Товстий стовбур наче прошитий срібними нитками. Здалеку здається, що це стоїть відважний богатир в бронзовій кольчузі, всесильний страж лісу. Інші дерева шанобливо розступилися, щоб дати старшому побратимові розвернутися в могутній силі. Налетить зимовий вітер, задзвенить бронзовим листям величезний дуб, але не схилиться навіть перед найсильнішою бурею.
Текст з елементами опису пам'ятки історії та культури."Золоті ворота"
<span>Яке високе блакитне небо висне в нас над головою, і які чудові пісні дзвенять нині по всій нашій землі!</span>