На мою думку, головному герою однойменного твору, Мартину Борулі, можна лише побажати бути самим собою, а не доказувати те, чого не має. Автор висміює його прагнення. Будучи багатим, Мартин Боруля прагнув ще й титулу. Особисто від себе, я б порадила йому цінувати те, що вже має й бути дещо делікатнішим відносно своєї сім'ї та рідних, прислухатися до них. Побажала б розуму та совісті.
<span>Тема: Розповідь про різноманітний вибір людини у своєму житті.
Ідея: Возвеличення прагнення кожної людини мати свій життєвий вибір.
Основна думка: Я б вибрав найвищу почесть: У чистім полі і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!
Жанр: Громадянська лірика.</span>
<span>Художні засоби.
Метафори: «гойдається... маятником Життя», «сурмлять журавлі», «люди відкрили...зіницю нової зорі».
Антитеза: «На чорному мармурі ночі Зорю записати свою!». Епітети: «чистий бій», «теплий легіт», «вічна колиска». Риторичне запитання: «Тихенько: чи жив, чи й не жив?» Риторичний оклик: «Зорю записати свою!»</span>
Ответ:
Объяснение:
Жанр: громадянська лiрика
Тема: вiдтворення картин рiдного краю, ностальгiя за Батькiвщиною.
Ідея: Провідною думкою поезії є вболівання за долю рідного народу.
Іван Федоров відвідував монастирі, спілкувався з різними вченими для підготовки до друку <span>«Апостола»</span>