Відповідь: Б. столярство - ослін.
Ослін - вид меблів. Столяри займаються виготовленням хатнього начиння. До нього відносяться лави, ослони, скрині, столи тощо.
Ввеликий за обсягом твір багато персонажів и там багато сюжетних ліній
<span>1) </span>160
кіл
— Ану, хлопці, додайте йому ще
десять кіл, — махнув пальцем Брякус. Він про щось зосереджено думав.
Результат був таким же. Так
повторювалося кілька разів, поки вага не збільшилася до 160.
— Молодий
чоловіче, дорогий ви мій! — з порогу схвильовано звернувся Брякус до
Івана. — Це неймовірно, але факт! Запам’ятайте цей день: сьогодні ви
встановили новий рекорд Республіки! Ура!
2)”Боже,поможи”
«Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і
проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже, поможи!»
3)Колишній
журналіст, який спився, продав квартиру й тепер мешкав у розвалюсі по сусідству.
4) Він несе цілу торбу яскравих дрібничок. Карлик шпортається
— і весь цей мотлох розлітається по арені. Мавпочка скубе його за волосся. Зала
регоче. Піня збирає своє багатство, але робить це дуже незграбно, раз по разу
щось гублячи. За кожну втрату мавпочка дає йому ляпаса. Зала надриває животи.
Раптом Піня підкидає свої знахідки вгору й починає ними жонглювати. У повітрі
літають черевики, пляшки, м’ячики і навіть шабля.
Попробуй в книги мидвидица посмотрить
Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем. Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся. Жанр: автобіографічне оповідання. «Дивак» головні герої: Олесь (головний персонаж); Федько Тойкало, дід Прокоп, вчителька Матильда Петрівна, матір Наталка, школярі, селяни (другорядні персонажі). Проблематика «Дивак» єдності людини і природи; добро і зло; духовної краси особистості. Цитатна характеристика описів природи у творі «Дивак» — поведінка дятла («Зачувши людину, дятел перестав цюкати, повів гартованим дзьобом з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку»); — природа навколо школи («По той бік мосту, через вигін, червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна школа. З бовдурів дим угору тополиними стовпами. Повітря пахне торф’яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров. Ліворуч від мосту чорніють миї, виграючи на сонці блискучими хвильками,— там б’ють джерела»); — замерзла річка («Олесь ліг долілиць, притиснув скроню до льоду і почав розглядати дно. Воно тьмарилось мулистим пилком, пускало бульбашки, котрі прилипали до криги — білі, круглі, як воляче око. Течія розчісувала зелений кушир, пряли тоненькими ніжками якісь жучки, боком долаючи пружний струмінь»); — ліс увечері («У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном»);
