Шановний козаче Швайку!
Объяснение:
ШвайкУ у родовому відмінку
<em>"Васюта хоче собіі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть.</em><em>Іванець був собі не значний товариш, да за свою щиру службу старому Хмельницькому мав велику в його повагу і шанобу. Бувало, проживаєш у гетьманському дворі, то й чуєш: «Коханий Іванець! Іванець, друже мій єдиний'» — озветься до його під веселий час, за чаркою. «Держись, Юру,— каже, бувало, синові,— держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає». От Юрусь і державсь його ради, і вже було, що скаже Іванець, те й свято. Мабуть, нечистий напутив його. Почав гроші збирати, почав усякому годити, почав прохати уряду в гетьмана. Той і настановив його хорунжим. Як же ото Юрусь не зміг держатись на гетьманстві да пішов у ченці, так Іванець, маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щире срібло, скілько його там осталось, да й махнув на Запорожжє. А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм: «Іван Мартинович! Іван Мартинович!» А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть...</em><em>Запорожці так собі його вподобали, що зозвали раду, да й бух Іванця кошовим. Тепер уже він Іван Мартинович Брюховецький. Ні на що славне Запорожжє, коли такі гетьмани настали!"</em>
Лист з дерева упав і накрив землю,який він гарний,я його підібрав.Вдома я написав лист своїй сестрі і разом із листом, із дерева відіслав.
У Остапа В посмотрит у него их много
Правильный ответ Франко.
Название издательства взято из рассказа Ивана Франко «Гришина школьная учёба» —
про мальчика, который пас гусей, потом пошёл учиться в школу, и каждый раз, когда он возвращался домой, отец его спрашивал: «Что вы учили?». Мальчик отвечал: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (то есть «азбуку»). А когда он через год вернулся, стал летом снова пасти гусей и хотел похвалиться тем, что выучил в школе, то гусь ему сказал: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Тут мальчик и подумал, что гусю, а не ему нужно было идти учиться
