Михайлик уявляв світ як вказці завдяки його діду Дем'яну . Дід розказував всякі казки для Михайлика
а він думав що то правда
В основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого необхідно було затримати просування на схід польської армії, щоб дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги. Письменник подорожував Поділлям і зупинявся в цьому містечку, бачив руїни фортеці. Очевидно, історія оборони Буші справила на нього надзвичайне враження, що стало причиною написання повісті.
Усі до єдиного захисники фортеці, захищаючись, готові загинути, але зберегти власну гідність. Козаки знають, що їм не встояти проти цілого полчища поляків і татар, однак у них є мета — затримати якомога довше ворога, аби не дати йому просунутися далі, дочекатися прибуття основних сил війська Богдана Хмельницького. Сильні й міцні духом запорожці твердо виріщують не здаватися, боротися до останньої краплини крові, щоб забрати із собою на той світ побільше ворогів, «продати себе щонайдорожче».
Автор майстерно зображує підготовку до оборони, настрій мужніх чоловіків, їхні веселі жарти, хоч і стоять вони на порозі іншого життя, відчувають близьке дихання смерті. Кожний із них — це герой, справжня історична постать, не менш важлива у цій несправедливій братовбивчій війні, ніж особа самого Богдана Хмельницького.
Автор чудово розуміє сам і дає відчути це й читачу, що без таких хоробрих воїнів ніколи не було б переможних походів великих козацьких ватажків. Тільки вміння пожертвувати власними інтересами, особистим життям, життям своїх рідних давало українцям у ті нелегкі часи шанс на відстоювання власної незалежності.
<span>Безперечно, піти на вірну смерть — це.не таке просте рішення для молодих дівчат, Орисі й Катрі, які ще не бачили життя, не встигли насолодитися ним. Тим трагічнішим і самовідданішим є їхній подвиг.</span>
То, что происходит в Африке, противоречит всем идеям, в которые мы верим. Идее ближнего, идее цивилизации, идее равенства, идее любви. Вы можете просто забыть обо всем этом. То, что Африка говорит о Европе и Америке, опустошает. Она говорит, что мы построили наши правительства и парламенты на песке, потому что если бы мы правда верили в то, что говорим, мы не позволили бы двадцати трем миллионам африканцев умирать от СПИДа. фриканцы считают, что их богатства были похищены, и они хотят вернуть себе эти богатства. Когда они работают в Европе, они считают, что имеют на это право, потому что Европа пользуется богатствами Африки.
