" Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду"
Що таке щастя,
кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні
інтереси та уподобання.
<span><span>Для когось
щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, хорошу професію, добре
облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець,
наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина
щастя. А може, й ні. Але, на мій
погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих
друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. </span><span>
Я знаю, якщо станеться біда, я можу
розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує
реальну допомогу. </span>Не
так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та
забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.</span><span> </span>
" Людина і природа єдине ціле "
Я згоден(-а) , що людина і природа єдине ціле . Тому що , природа піклується про нас , а ми про неїї . І це правильно . Ми неможемо без природи, а вона без нас . Ми повинні допомагати один одному .
На своей яркой картине «В мастерской художника» Константин Маковский изобразил своего сына, который встав ножками на кресло, собирается взять яблоко с подноса, стоящего на столе. Само действие картины происходит непосредственно в мастерской художника.
Сам автор называл свой труд «Маленький вор». Герой этой картины ещё слишком мал для того, чтобы знать, что такое эстетическое наслаждение от натюрморта в фламандском стиле. Поэтому мальчик, одетый в белую ночную сорочку старается, во что бы то ни стало завладеть красным спелым яблоком.
Его тревожный взгляд и осторожный наклон говорит о том, что он действительно чувствует себя вором, совершающим что-то плохое. Маленькими ножками ребёнок стоит на богатой и роскошной ткани, которая была предусмотрительно разложена художником для написания натюрморта.
Возникает ощущение, что мальчик совсем не боится огромной собаки, которая лежит на пёстром ковре. Из-за того, что размер пса в несколько раз превышает рост ребёнка, и собака имеет рыжую шерсть, начинает казаться, что это уже не пёс, а самый настоящий огромный лев, раскинувшийся в комнате.
Дополняют картину, придавая ей особый колорит, старинное оружие, антикварные вазы и богатые ткани
Извените что так много.
Но вы можете выбрать главное.
<span> Олесь сприймає природу як живу істоту; зрозумівши, що сосна помирає, він хоче їй допомогти — хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння. Жаль йому і льоду, який ламають хлопці, і пліточки, яка опинилася в зубах у щуки. </span>
