Анализ вирша"Смерека"-Тема: розповідь про вітряк – поетичний символ
Головна думка: самовіддана праця повинна винагороджуватися заслуженим відпочинком.
Відповідь:
Пояснення:
/////////////////////////////
Ответ:Доброго дня, Василю, внуку! Мабуть, розучився писати в тому інституті, бо на листівках хоч би слово було твоєю рукою, все друкарським шрифтом: "З Першотравнем", "З Великим Жовтнем", "З Новим роком". А то прийшла листівка "Восьме березня — День міжнародної солідарності жінок усього світу". Вже в тому інституті забув, що я дід? Торік була від тебе листівка "Поздоровляю з весіллям", то ми вже посміялися з бабою. Ага, як то говориться: дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче.
Наші новини які? Завезли палива на зиму, трохи торфу і трохи брикету, тепер кадимо в грубці й кашляємо обоє. Баба каже прочистити димохід, а його чисть не чисть — однаково не поможе, та й од погоди залежить. Заготовили огірків, капусти, маємо свою картоплю, моркву та буряки, а м'яса вже не їмо, то обходимось. Маємо дві курки, обидві несуться, кролів троє, був недавно приплід, але геть увесь вигиб, якась пошесть поклала в клітці, то баба свариться, наче я повинен шукати управу на ту пошесть.
Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. Письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. Але невідомо за якою. У переказі, записаному в Закарпатті, розповідається про похід 1241 року. Там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. Поширений у Польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. Коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. Монголів, таким чином, зовсім було винищено». Багато спільного мають закарпатська і польська легенди. Особливий наголос у них зроблений на допомозі народові самих природних умов життя. Якщо І. Франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.
Справді існує село Тухля, про яке розповідається в повісті. Збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. Тож події, описані в творі І. Франка, справді мали місце в реальному житті.
1.Є приказка весела: їж,
Коли роток ще свіж,
А то, як прийде час, зов’яне,
<span>Тоді ніщо вже не загляне.(Білочка)-треба робити усе можливе доки ти живий а коли ти постарієш то ти цього не зможеш зробити
</span>